6 листопада 2013, 16:08

Грузія напередодні

У ці дні Грузія переживає подвійний "фазовий" перехід – зміну способу державного правління з президентського на парламентський та вступ на посаду новообраного президента Гіоргія Маргвелашвілі.

17-го листопада нинішній президент Міхаіл Саакашвілі йде з посади. Майже дев'ять років, протягом яких він очолював Грузію, позначилися для країни наддинамічними суспільними змінами – радикальною економічною реформою реформою державного управління і поліції, реформуванням армії.

Одним з найдраматичніших епізодів періоду правління М. Саакашвілі в історичній пам'яті назавжди залишиться напад на Грузію ядерної Росії, що стався у серпні 2008-го року. Агресію, до речі, фактично було розпочато з території України. 5-го листопада того ж року на прес-конференції у Ризі М. Саакашвілі заявив, що за шість днів до перших гарматних пострілів у Південній Осетії, кораблі Чорноморського флоту Росії при повному озброєнні вийшли з Севастополя до узбережжя Грузії. Цей демарш було здійснено всупереч українсько-російським угодам про порядок перебування ЧФ на території нашої країни.

Водночас, у тій війні значною була дієва підтримка України, яка допомогла грузинським збройним силам зупинити російського агресора у повітрі. Одним з останніх актів на посаді президента Міхаіл Саакашвілі вчора нагородив за цю допомогу колишнього керівника "Укрспецекспорту" Сергія Бондарчука орденом Вахтанга Горгасала першого ступеня.



Міхаіл Саакашвілі та Сергій Бондарчук під час нагородження. Фото С. Розова.

Сьогодні у Грузії повсюдно помітні результати роботи команди М. Саакашвілі. Вулиці Тбілісі освітлені ліпше за київські, дороги так само кращі. Умови для ведення бізнесу одні з найсприятливіших у світі. Державний апарат та поліція у буквальному розумінні цього слова прозорі для громадян та іноземців – працюють у прозорих приміщеннях та за електронними протоколами, які унеможливлюють тяганину. Мінімізовано бюрократичні процедури та систему оподаткування.

З шокуючих вражень від короткої поїздки до Тбілісі, яка завершилася сьогодні: у міських маршрутках там електронні проїзні квитки, які застосовуються також на інших видах транспорту – від метро до канатної дороги і фунікулеру

Якою б не виявилася нова влада у Грузії, важко уявити, щоб їй вдалося повернути країну до мороку суцільної корупції та неефективності держави. Позитивний імпульс, який надано грузинському суспільству роками роботи М. Саакашвілі, чи навряд вийде нівелювати. Як сказав відомий український політолог Віктор Небоженко, оглядаючи тбіліський палац юстиції, де легко, чемно і швидко здійснюються тисячі реєстраційних процедур для громадян та іноземців: "це випрямлює спину".

Маніфест технологічної компанії "Палантир"

Слово "палантир" прийшло у сучасну мову зі сторінок творів одного з провідних фундаторів літературного жанру високого фентезі Джона Р.Р. Толкіна...

Війна росії за самоутилізацію

Росія, розв'язавши цю війну, одразу її програла. Навіть, якби їй вдалося поневолити більшу частину населення і земель України, вона б не мала ресурсів виграти цивілізаційні перегони із Заходом...

Фальшива реліквія?

Минулої ночі виповниться 4 роки, як рашистський крейсер "Москва" пішов nah за приписом українського прикордонника з острова Зміїний. У зв'язку з цим невигадана історія: На крейсері була корабельна Покровська церква, яку 14 грудня 2009 року освятив митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар (УПЦ МП)...

Чи потрібний Україні Єропейський Союз у його нинішньому форматі?

Вступ до ЄС закріплено у Конституції України – у її преамбулі та у трьох статтях: 85; 102; 116. Відповідні поправки набули чинності у лютому 2019 року...

"Хороші росіяни" в інформаційному просторі майбутніх виборчих кампаній в Україні

Зі здобуттям у 1991 році незалежності, тодішня влада не наважилася суверенізувати інформаційний простір України. На той час поняття "суверенного інформаційного простору" ще не виглядало алогічним, бо основним джерелом інформації був зовсім не інтерент, а телебачення, радіо та друковані ґазети і журнали...

Україні слід бути готовою до винекнення на її кордонах постросійського простору

Постросійський світ дедалі ближчий. Запас міцності путінізму вичерпується з прискоренням. Однією з ознак його краху є інформаційний бунт "z-блогерів" та "лідерів громадської думки" у тіктоках/інстаграмах/телеграмах, які раптом заговорили про секвестри бюджетів, знецінення золотовалюиних резервів рф, жорстокі практики мобілізації, винищення сибірських корів, про невдачі на фронтах і удари України по нафтогазовій інфраструктурі та інші загрози рашистській системі, балачки про які заборонені самою ж цією системою...