19 листопада 2013, 20:14

Зона вільної торгівлі з ЄС вимагатиме нової якості соціальної, економічної та технічної політики

Острах українських виробничників, працедавців та чиновників, відповідальних за соціальну сферу, спонукає журналістів щодень ставити питання про соціально-економічні наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тих, хто так ставить питання можна зрозуміти. Що ж, іще раз:

У випадку підписання Угоди, Україна автоматично, без ратифікаційної тяганини, опиниться у зоні вільної торгівлі з ЄС. Це матиме позитивні наслідки для споживача – європейські товари дешевші та нерідко якісніші. Сільгоспвиробник у ЄС дотується з його бюджету. Промислове виробництво також у за рахунок обсягів, доступних кредитів та раціонального використання ресурсів так само конкурентніше за українське. Хоча і сьогодні вже маємо приклади проривів українських підприємств на європейські ринки. Крім кондитерської промисловості та збіжжя, це курятина, одяг, навіть побутова техніка.

Однак, обсяги експансії на український ринок товарів з Європи, після вступу до ЗВТ, не співставні з обсягами, які рушать у зворотному напрямку, що ставить під загрозу наповнюваність бюджетів усіх рівнів вже наступного року. Цього року близько 25 % надходжень до бюджету становлять митні збори. З них третина це мито на товари з ЄС. Здавалося б, що це не критична цифра – 8%, однак, у поєднанні з падінням виробництва це означатиме ще і зменшення купівельної спроможності населення. Вона не зможе бути скомпенсованою дешевизною товарів з Європи.

Отже вступ до ЗСТ вимагає не лише модернізації виробництва, пошуку нових ринків збуту та нових типів товарів і послуг. Доведеться докладати зусиль аби знайти такі форми співпраці з ЄС, які б забезпечили перехідний період для української економіки. Не про банальні дешеві кредити йдеться. Спільні підприємства, ресурсозберігаючі технології, спільні дії на зовнішніх ринках, елементи спільної політики трудових відносин, освіти, соціального розвитку та інших суспільних інновацій є тими інструментами, які мають змогу забезпечити ефективність ЗВТ для України.

Це потребуватиме нової якості політики в Україні.

Україну здають у ломбард?

Наступний бюджетний рік стане п'ятим, який проходитиме в час знавіснілої війни рашистів проти України. Зрозуміло, що перед усім бюджетні ресурси мають спрямовуватися на оборону та суміжні з нею потреби...

Навіщо розмовляти з васалом, коли можна домовитись із сюзереном?

В окремих спостерігачів викликали вельми позитивні емоції слова Дональда Трампа про повернення Україною своїх територій в кордонах 1991 року і про те, що "росія поводиться мов паперовий тигр"...

Людство зникає? Українці теж?

У 1972 році Римський клуб оприлюднив звіт під назвою "Межі зростання", де виклав прогноз, відповідно до якого експоненціальне зростання чисельності населення Землі і відповідно – зростання споживання ресурсів планети призведе до їхнього швидкого виснаження, масового голоду, забруднення довкілля з усіма негативними наслідками для цивілізації...

У країн-учасників агресії вичерпуються ресурси

Проти України ведуть війну 3 ядерні держави – росія та 2 її спільники: Китай і Північна Корея. Їхніми співучасниками є Білорусь та Іран. Також наявний ще ряд інших країн, чия участь, наразі, менш очевидна...

Qela

У попередньому дописі на сайті УП я назвав 4 технологічних явища, які вже є предметами стратегічної і прикладної політики. Мова була за штучний інтелект, технології блокчейн, (крпитовалюти перед усім), генетичні модифікації організмів та космічні дослідження...

Зміна предметів, інструментів та суб'єктів політичної діяльності

Сьогоднішня безсонна ніч спонукала до роздумів про дуже швидку зміну обставин нашого буття. Чинників таких змін безліч, проте звернемося до чотирьох головних...