20 травня 2014, 12:05

П'ятий президент має бути переобраний дочасно

Другий Український Майдан колективно, на інтуїтивному рівні створив ряд суспільних змістів, якими мала б бути визначена місія сучасної держави.

Ці змісти не знайшли свого відображення у поточній виборчій кампанії. Причина – у її – кампанії "військово-польових умовах", коли на перший план виходять безпека життя, здоров'я, гідності, майна громадян та територіальна цілісність країни.

Підлість російського загарбника – не лише у поневоленні мешканців Криму. Поневоленні у прямому розумінні – окупанти силоміць захопили півострів та силоміць примушують його мешканців жити за їхніми правилами, силоміць оголосивши їх підданими Росії. Заразом окупанти грабують державу Україна та її громадян у Криму.

Мета росіян у цій "війні нового типу" полягає у тому, щоб позбавити Україну можливості створити той тип суспільних відносин, які інтуїтивно згенерував Майдан.

Політики не оформили його у суспільно-політичний концепт – доктрину, місію сучасної держави. Їм було не до того, бо ж війна – на внутрішньому і зовнішньому фронтах. Не стало ні часу, ні інтелектуальних сил.

Відтак швидкоплинна кампанія не є провідником нових суспільних змістів.

Натомість депутати нашвидкуруч зклепали проект змін до Конституції, де крім перерозподілу владних повноважень, фіксується проведення парламентських виборів через три роки – у 2017.

Склад нинішнього парламенту давно вже не відповідає структурі політичних визначень громадян. Рівень довіри до депутатів сягає цифри статистичної похибки. Намагання зберегти себе у парламентських кріслах спричинить нову хвилю протестів. Головне – без перевиборів парламенту неможливо реалізувати суспільні запити Майдану.

Прискорення соціального часу вимагає і прискорення ротації складу влади.

Дочасні парламентські вибори цього року. Ухвалення новим парламентом Конституції, законів про місцеве самоврядування, про вибори, про Кабінет Міністрів та інших системостворюючих законів. Місцеві вибори, нові парламентські вибори та дочасні вибори Президента під повноваження визначені новою Конституцією.

Такими є завдання ближчих трьох років.

Намагання законсервувати нинішній склад парламенту є не менш небезпечним для України, ніж російська агресія, бо спричинить незворотну втрату країною часу.

Агресор гарячково каламутить воду

Як я й писав у попередньому блозі, повідомлення про "мирний план", який ніби-то затвердив Дональд Трамп мало на меті підготувати громадську думку до посилення санкцій щодо росії...

Дональд Трамп готує підґрунтя для посилення санкційного тиску

Оголошено про схвалення президентом Дональдом Трампом "мирного плану" щодо припинення російсько-української війни з 28 пунктів. Його незабаром оприлюднять...

Системна політична криза розгортається. Чи є ще вихід з неї?

Одним з наслідків часткового оприлюднення матеріалів операції "Мідас" стала очевидність розколу правоохоронної системи. Лінія розділу пролягає між "старими" традиційними правоохоронними установами і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро України...

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...