25 серпня 2014, 15:10

Навіщо Світ грає за російськими правилами?

На завтра у Мінську заплановано тристоронню зустріч: Європейський Союз – Митний Союз – Україна. З боку ЄС у ній візьмуть участь шеф євродипломатії баронеса Кетрін Ештон, відповідальний у Єврокомісії за енергетику Гюнтер Еттінгер та комісар у справах торгівлі Карел де Гюхт. Від МС будуть президенти Олександр Лукашенко, Нурсултан Назарбаєв, Володимир Путін. Україну представлятиме Петро Порошенко.

Так виглядає формат зустрічі. Анонсовані теми для переговорів – енергетична безпека, економічні взаємини у трикутнику після набуття чинності Угодою про асоціації України з ЄС та припинення війни в Україні.

Стартові позиції Росії виглядають найпотужнішими. По-перше, вона позиціонується як ініціатор зустрічі; по-друге, проводить її практично на своєму полі та ще й виставляє у ролі господаря О. Лукашенка, який є парією для цивілізованого Світу; по-третє, продовжуючи вбивати і принижувати українців, росіяни примушують українського президента виступати у ролі прохача про мир.

Петро Порошенко безумовно у найскладнішому становищі поміж учасників зустрічі. Як гарант територіальної цілісності країни (ч.1 ст.102 Конституції) він зобов'язаний вимагати від В. Путіна деокупації Криму, але постановка цього питання виглядала б просто дивно на тлі масштабного вторгнення бронетанкових колон росіян на півдні України. Ніхто навіть не намагався передумовою зустрічі виставити припинення вогню росіянами в Україні. Натомість напередодні зустрічі Росія грубо порушила суверенітет України "гуманітарним конвоєм", здійснила акт безпрецедентного приниження українських військовослужбовців у Донецьку та пообіцяла продовжувати "гуманітарні місії".

Для внутрішнього російського споживання завтрашню зустріч буде подано так, що В. Путін примусив світ грати за його правилами. Навіщо іншим учасникам зустрічі виступати статистами у грі російського диктатора?

Петрові Порошенку просто достатньо відмовитися від участі у ній щоб поламати цю гру. Підстав для перенесення зустрічі більше ніж досить.

Водночас слід визнавати факт військової агресії Росії проти України та звертатися до урядів і НАРОДІВ Світу з проханням про повномасштабну допомогу. Парламент має негайно зібратися щоб прийняти таке звернення. Бараку Обамі, Ангелі Меркель та іншим доведеться реагувати на це звернення.

Путін не зупиниться. Його мета – знищення України, самої пам'яті про неї. Привласнення всіх її ресурсів та поневолення українців. Самотужки ми не в змозі опиратися цим замірам. Треба допомога Світу. Заграючи з Путіним ми приречені на стратегічну поразку.

Реальність загрози застосування ядерної зброї ІІ

Невстиг я зробити вчора допис на УП про винекнення нових чинників ядерної загрози, коли це раптом Пу провів чергове телезасідання рашистської ради безпеки, де було здійснено оцінку нової американської ракетної системи "Темний орел", яку США готові розмістити в Європі вже наступного року...

Реальність застосування ядерної зброї

До початку цієї війни загальноприйнятою була думка, що ядерна зброя існує, як чинник стримування агресії і ніколи не може бути застосована. Проте знавіснілий напад рашистів на Україну показав, що навіть наявність зобов'язуючих документів, резолюції ООН, світова громадська думка та санкції не заважають ядерній країни напасти на найближчого сусіда і вести війну вже стільки часу, скільки для Радянського Союзу тривала Велика Вітчизняна...

Опозиція домоглася збільшення доходів бюджету на 175 мільярдів гривень

Державний бюджет наступного року буде вкрай напруженим. Видатки на війну зменшити неможливо, соціальні зобов'язання держави – так само. Іноземні партнери звісно допомагають Україні, проте у них дедалі більше питань до ефективності використання цих коштів...

Якщо витягти стрижень війни?

Путін зірвав зустріч у Будапешті, бо прагне продовження війни. Навіщо? Російська економіка на межі рецесії. Внутрішня і зовнішня легітимність режиму зникає...

Парламент має повернути проект Держбюджету – 2026 в Уряд для кардинальної переробки

Вперше в історії українського парламентаризму у Верховній Раді діє урядова коаліція у складі лише однієї партії – "монобільшість". Здавалося б, що у таких ідеальних для влади умовах координація між Кабінетом Міністрів і його фракцією мала би бути ідеальною...

Поламані плани? На трьох

Три лідери сучасності "тут і зараз" претендують на формування нового світопорядку – Дональд Трамп, Сі Дзіньпін та путін. Перші двоє мають для цього певні ресурси та засоби...