25 серпня 2014, 15:10

Навіщо Світ грає за російськими правилами?

На завтра у Мінську заплановано тристоронню зустріч: Європейський Союз – Митний Союз – Україна. З боку ЄС у ній візьмуть участь шеф євродипломатії баронеса Кетрін Ештон, відповідальний у Єврокомісії за енергетику Гюнтер Еттінгер та комісар у справах торгівлі Карел де Гюхт. Від МС будуть президенти Олександр Лукашенко, Нурсултан Назарбаєв, Володимир Путін. Україну представлятиме Петро Порошенко.

Так виглядає формат зустрічі. Анонсовані теми для переговорів – енергетична безпека, економічні взаємини у трикутнику після набуття чинності Угодою про асоціації України з ЄС та припинення війни в Україні.

Стартові позиції Росії виглядають найпотужнішими. По-перше, вона позиціонується як ініціатор зустрічі; по-друге, проводить її практично на своєму полі та ще й виставляє у ролі господаря О. Лукашенка, який є парією для цивілізованого Світу; по-третє, продовжуючи вбивати і принижувати українців, росіяни примушують українського президента виступати у ролі прохача про мир.

Петро Порошенко безумовно у найскладнішому становищі поміж учасників зустрічі. Як гарант територіальної цілісності країни (ч.1 ст.102 Конституції) він зобов'язаний вимагати від В. Путіна деокупації Криму, але постановка цього питання виглядала б просто дивно на тлі масштабного вторгнення бронетанкових колон росіян на півдні України. Ніхто навіть не намагався передумовою зустрічі виставити припинення вогню росіянами в Україні. Натомість напередодні зустрічі Росія грубо порушила суверенітет України "гуманітарним конвоєм", здійснила акт безпрецедентного приниження українських військовослужбовців у Донецьку та пообіцяла продовжувати "гуманітарні місії".

Для внутрішнього російського споживання завтрашню зустріч буде подано так, що В. Путін примусив світ грати за його правилами. Навіщо іншим учасникам зустрічі виступати статистами у грі російського диктатора?

Петрові Порошенку просто достатньо відмовитися від участі у ній щоб поламати цю гру. Підстав для перенесення зустрічі більше ніж досить.

Водночас слід визнавати факт військової агресії Росії проти України та звертатися до урядів і НАРОДІВ Світу з проханням про повномасштабну допомогу. Парламент має негайно зібратися щоб прийняти таке звернення. Бараку Обамі, Ангелі Меркель та іншим доведеться реагувати на це звернення.

Путін не зупиниться. Його мета – знищення України, самої пам'яті про неї. Привласнення всіх її ресурсів та поневолення українців. Самотужки ми не в змозі опиратися цим замірам. Треба допомога Світу. Заграючи з Путіним ми приречені на стратегічну поразку.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...