Росія – Україна. Хто стане лідером гонитви у небуття?
Сьогодні відбуваються перемовини канцлера ФРН Ангели Меркель з президентом США Бараком Обамою. Предмет: війна Росії в Україні – перспективи та умови зупинки агресора. Принаймні так його трактують політичні оглядачі Старого Світу.
У європейських ЗМІ здійнявся невеликий протяг з чуток про те, що ЄС готовий відступитися від ідеї нарощування санкцій проти Росії та "забути про Крим" в обмін на згоду Путіна припинити вогонь і зафіксувати лінію розмежування позицій українських збройних сил та російської армії, що воює під маскою "ополченців", віддавши території контрольовані терористами під їхній офіційний контроль.
Таку позицію ЄС коментатори передовсім пояснюють острахом європейських бізнесменів втратити двохсотмільярдний ринок у Росії. (На сьогодні ця сума вже менша, принаймні у єврогрошах) Також поширюються фобії через небезпеку розвалу Росії внаслідок санкцій, що нібито спричинить апокаліптичні наслідки для Європи.
А от на це вже немає ради. Російська фінансова система, відтак уся її державна машина, неодмінно завалиться. Із санкціями, чи без них.
У п'ятницю газета "День" опублікувала статтю доктора історичних наук Ігоря Турова, де переконливо показані перспективи російської економіки ближчого року. Висновок там цілком однозначний... Незабаром може просто не стати того суб'єкта, який ще намагається висувати ультиматуми Україні і усьому цивілізованому світу.
Інша річ, що способи, у які сьогодні керується економіка України, так само не дають підстав для оптимістичних сценаріїв. Проте на нашому боці світове співтовариство, що сьогодні продемонструє консолідована позиція А. Меркель та О. Обами. У цьому стратегічна перевага України. Однак є загроза її втратити саме через помилки, прорахунки і корупцію української влади.
