24 лютого 2026, 12:47

4

Росіяни ненавидять українців. Ця ненависть радикально посилилася протягом останніх чотирьох років, ставши частиною російської-рашистської національної ідеї. Ненавидять перед усім за те зло, що нам заподіяли в ході цієї війни, бо розуміють: ми їм ніколи не пробачимо. І за це ненавидять ще більше. Такий от мультиплікатор ненависті.

Сам факт існування України заперечує державний устрій росії, як самодержавної імперії. Так само, як свого часу Вільний Новгород являв собою поганий приклад свободи для підданців московських самодержців, так і Україна з моменту проголошення незалежності демонструвала, що свобода і демократія цілком можливі на пострадянському просторі. Ленін вигадав Радянський Союз, зокрема, як спосіб уярмити Україну в одній державі з росією. Для світової експансії більшовизму йому були потрібні українські ресурси – люди перед усім. Вмілі, працьовиті, освічені та сміливі українці стали співбудівничими радянської імперії. Водночас українці стали найчисленнішим загоном борців із радянською владою і російським шовінізмом.

Це перша за 300 років війна, у якій українські громадяни воюють проти росії.

Щоб Україна не являла собою "поганого" прикладу для росіян і білорусів тут двічі спробували побудувати систему влади на кшталт білоруської. Не вийшло. Завадили 2 Майдани. Завадила Небесна сотня. Тоді путін напав – спочатку на Крим і частину територій Луганської і Донецької областей, а 4 роки тому – на всю Україну. Він сподівався на легку перемогу. Для цього в нього були позірні підстави – страх і млявість країн Заходу, перевага його армії у чисельності та озброєннях, підтримка війни більшістю російських громадян, позиція Китаю та ще чимало чого. Проте агресор наразився на згуртованість українського суспільства, на мужність сил оборони, стійкість тилу попри ракетно-дроновий терор мирного населення, готовність українців допомагати фронту.

У довгостроковому вимірі росія програла ще на початку війни, потрапивши в міжнародну ізоляцію, повільно, але невпинно втративши залишки свого впливу навіть на власних кордонах – Кавказ, Центральна Азія, Скандинавія – Фінляндція і Швеція стали членами НАТО, а також – Близький Схід, Латинська Америка.

Так сталося, що нинішня адміністрація США, принаймні її частина, спробувала врятувати обличчя путіну, вдаючись до відвертого тиску на Україну з метою домогтися поступок територіями, щоб той міг видати цей факт за перемогу. Не виходить. Сподівання на перемовини є марними. Вони виглядають відвертою профанацією, театром для одного глядача – Трампа.

Завершення війни загалом можливе шляхом внутрішнього послаблення росії – економічного, інфраструктурного, соціального, втрати росіянами віри у свою моральну перевагу. Швидкість цих процесів наростає. Лавиноподібно.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Зміна предметів світової політики

Останні кільканадцять років поставили людство перед трьома, пов'язаними між собою, групами викликів, відповіді на які кардинально змінять наше буття...

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...