Викликаються переможці
Позавчора дві системостворюючі партії України – "Батьківщина" та "Блок Петра Порошенка" – провели всеукраїнські збори депутатів місцевих рад та місцевих голів, обраних на жовтневих муніципальних виборах.
Поміж парламентських партій лише ці політичні сили вважали за потрібне провести такий захід. Зрозуміло, що стан перманентної політичної кризи є природним середовищем існування для всіх політичних інституцій країни. Разом з тим саме у цій кризі створюється партійна система, яка визначатиме структуру влади в Україні ближчими роками. Її основою вже стають територіальні громади, а політичні партії своєю чергою виступають дедалі впливовішими суб'єктами місцевого самоврядування.
"Батьківщина" та БПП єдині з партій за підсумками виборів є представленими в усіх 22-х обласних радах, до яких проводилися вибори, та у Київраді. Таким чином лише вони являють собою всеукраїнські політичні сили.
Різниця між ними полягає у тому, що партія президента – БПП асоціюється у громадян з усім оберемком негативу, що за півтора роки після виборів до парламенту зібрала чинна виконавча влада. Крім того, що з 17-ти членів Кабінету Міністрів, 9 призначені за квотою БПП, так із цією політичною силою асоціюється ще і діяльність таких установ, як Нацбанк, Генпрокуратура, СБУ, так само і більшості місцевих державних адміністрацій.
Під цим тягарем, йдучи на місцеві вибори, БПП мусив абсорбувати у собі партії УДАР та Народний фронт. Отже перше місце належить їм усім трьом. Якщо на виборах до Верховної Ради їхній сукупний показник становив 44%, то тепер він не дотягнув і до 20%.
Рівень підтримку "Батьківщини" зріс більше, ніж утричі – з 5,7% до 19,49%.
Наразі "Батьківщина" та БПП на сьогодні, за підсумками місцевих виборів мають практично однакову підтримку громадян. Водночас вони обидві належать до правлячої коаліції у парламенті. Тому за цією ознакою їх неможна назвати антагоністами. Отож є надія на їхню співпрацю і на місцях.
Оновлені місцеві ради почали свою роботу в нових правових умовах, які дають їм більше фінансових, майнових та земельних повноважень. Вплив політичних партій на місцях так само зріс, що перед усім позначається на кадровому складі виконавчих органів самоврядування.
Тут на системні партії чигають ризики репутаційних втрат, бо за їхніми списками до рад потрапили чимало нових людей з різними мотиваціями щодо участі в політиці. Так само і "перевірені кадри" нерідко мають за собою шлейфи різноманітних політичних проектів та ангажованості тими. Чи іншими місцевими фінансово-економічними угрупуваннями.
Виступаючи на з'їзді "Батьківщини", Юлія Тимошенко прямо застерегла депутатів місцевих рад від зрощування з комунальною мафією, поставила завдання найретельнішим чином дослідити формулу собівартості комунальних тарифів щоб унеможливити їхнє корупційне завищення. Закон про ОСББ вона порівняла із гільйотиною, що загрожує громадянам відбором нерухомості, та зажадала від депутатів передавати багатоквартирні будинки у експлуатацію співвласникам тільки після проведення капітального ремонту коштом бюджетів.
Петро Порошенко на з'їзді БПП так само приділив чимало уваги проблемі корупції. Проте більша частина його промови стосувалося загальнополітичних та зовнішніх питань – безвізовому режиму та зоні вільної торгівлі з ЄС, домовленостям у Мінську, ролі волонтерів та добровольців у війні, банківській системі.
Він щиро визнав, що отримати остаточне рішення конституційної більшості парламенту щодо змін Конституції у частині "децентралізації" буде вкрай непросто.
Однак президент вочевидь і далі наполягатиме на цьому.
Отже, місцеві вибори безумовно стали етапом на шляху оновлення політичної системи та визначили двох основних суб'єктів цього процесу. Питання лише у тому, чи має Україна час для еволюційного перетворення?
Цього разу до виборчих дільниць прийшло менше, ніж 50% виборців – рекорд низької явки, що водночас є свідченням і рівня недовіри громадян до інституту виборчого представництва в Україні. Для основних політичних суб'єктів це може стати останнім викликом.
