Не плутати державну таємницю з політичною технологією
Зазвичай стенограми засідань Ради національної безпеки і оборони не підлягають оприлюдненню. Це правильно, надто під час війни. Однак днями трапився виняток. За два роки після початку окупації Криму оприлюднено стенограму засідання РНБО, де розглядалося варіанти дій держави у цих обставинах.
У чому полягає потреба зняти грифи секретності з цього документу саме зараз? Жодної суспільної необхідності в оприлюдненні стенограми немає. Генеральною прокуратурою створено Управління для розслідування злочинів проти міжнародного правопорядку і людяності. Там наразі розслідується єдине провадження щодо подій від 24 лютого 2014 до укладення перших домовленостей у Мінську. Слідчі дії можна здійснювати і без оприлюднення секретних документів.
Натомість стенограма проливає світло на спосіб мислення та настрої членів РНБО, зокрема прем'єр-міністра, міністрів внутрішніх справ, оборони, закордонних справ та інших. Однак за два роки після відторгнення Криму це вже не має принципового значення. Важливіше те, які кроки РНБО пропонувало здійснити для захисту прав громадян України проти яких кояться злочини – вбивства, викрадення, катування, пограбування. Що пропонується і робиться для відновлення суверенітету і територіальної цілісності країни? Зрозуміло, що не всі ці плани підлягають оприлюдненню, але бодай їхня публічна частина має величезне суспільне і міжнародне значення. Так само надзвичайне суспільне значення має досі засекречена інформація щодо усіх обставин Іловайського котла та інших військових операцій, в результаті яких ми зазнали серйозних втрат. Досі залишається невизначено ступінь відповідальності за них командування. Натомість нам підсувають цю малоінформативну та застарілу стенограму.
Навіщо? Бо це політична технологія. Коли на повен зріст постає питання про бездіяльність влади стосовно деокупації, громадську думку відволікають не здійсненими войовничими намірами дворічної давнини.
