Премії за знищення майбутнього
Чому споживчі ціни в Україні зростають із такою непристойною швидкістю? Національний Банк та Міністерство економіки, які є головними "віщунами" щодо майбутніх горизонтів інфляції, твердять: "то через посилення експортного тиску, зростання внутрішнього попиту на їжу та (шедеврально!) ризики адміністративного регулювання цін на енергоносії." Однак, головним чином насправді це відбувається через корупційну націнку практично на усі товари – вітчизняного та імпортного виробництва, так само як і на послуги.
До прикладу: сплата усіх законних мит для завезення на продаж в Україну комерційно значущих партій харчів чи електронних виробів робить цей бізнес нерентабельним. Отже – контрабанда, а вона потребує хабарів.
Аби відкрити легальну крамницю треба тих самих хабарів для дозвільних і контролюючих органів. Аналогічна ситуація для інших підприємств – на транспорті, у будівництві, приватних закладах медицини, освіти, дозвілля, туризму тощо.
Однак цими загально відомими і банальними обставинами зовсім не вичерпується корупційна складова вартості нашого життя-буття. Штучна девальвація гривні, зокрема, тягне за собою зростання вартості палива і пального, а отже – транспорту і комунальних тарифів. Вони своєю чергою лягають додатковим навантаженням на вартість товарів і послуг, які ми споживаємо. Водночас комунальні і транспортні монополісти, в гонитві за надприбутками, ще надлишково підвищують ціни для кінцевих споживачів.У ціновому чвалі намагаються не відставати і оператори зв'язку. Зокрема, протягом ближчих чотирьох місяців вартість інтернету зросте до 50%.
Хитруни від влади у купі з монополістамивигадали ще один спосіб як, під виглядом "турботи" про людей "нагріти" їх на комунальних послугах. Мова про механізм їхнього субсидування за рахунок державного бюджету. В умовах, коли споживач, наприклад, побутового газу, гарячої води чи опалення, практично усунутий від контролю за обсягом та якістю наданих йому послуг, уряд компенсує бюджетним коштом частину їхньої вартості. Ціну цих послуг та їхню частку, яка оплачується за рахунок бюджету, фактично визначає монополіст. Таким чином наші (бюджетні – державні) гроші спливають до монопольної кишені, замість спрямовуватися на реальні суспільні потреби – від оборони до покриття дефіциту Пенсійного фонду.
Про корупційно-відкатну природу податку на додану вартість
в українських реаліях відомо майже усім. Так само – про адресне субсидування птахівництва. З одного боку вартість курятини лише за два місяці зросла більше, ніж на 25%, а з іншого саме великі виробники птиці отримали безпрецедентні субсидії з бюджетних грошей. Знову очевидний факт подвійної наживи. Водночас середнім і дрібним фермерам не вистачає оборотних коштів, вони вимушено беруть кабальні кредити на посівний матеріал, пальне, техніку та ін., що закладає передумови для подальшого зростання вартості продовольчої корзини в Україні.
Частка видатків наших домогосподарств на харчі, комунальні послуги, транспорт, ліки та інші першорядні потреби зростає. Відповідно зменшуються видатки на дозвілля, подорожі, доброчинність, а головне – на розвиток дітей: спортивні секції, мистецькі та природознавчі гуртки, цифрові засоби пізнання тощо.
У такий спосіб корупція безпосередньо підриває якість наступних поколінь, якість майбутнього країни.
Тимчасом ринок праці України вже не відгороджено візовими бар'єрами від цивілізованих країн. У робочій силі з України вельми зацікавлені у Польщі, Чехії, Словаччині... Там сплачують справедливі і легальні заробітні плати, забезпечують нормальні умови роботи, соціальні гарантії та добре ставлення до найманих робітників. З огляду на ліпший суспільний клімат у цих та багатьох інших країнах, а також той факт, що вартість життя в Україні вже наздоганяє аналогічний показник у них, за незрівнянно менших заробітних плат вдома,більше 35% українців прагнуть виїхати за кордон. Більшість – безповоротно.
Депопуляція робочої сили в найближчі 10 років призведе до її скорочення з поточних 9 млн. громадян, зайнятих продуктивною працею до 5 млн. При цьому, податкові, цінові, тарифні навантаження на цих 5 млн. лише зростатимуть! Економіка зупиниться. Країна розчиниться.
PS
У проекті Державного бюджету України на 2018 рік запропоноване зростання бюджетних видатків Секретаріату Кабінету Міністрів України більш як на 200%, порівнюючи з поточним роком.
Фахівці пояснили, що то Уряд заклав собі на премії для високопоставлених чиновних "реформаторіва" – майже 1,5 млрд. гривень.
До того ж, ніхто з урядовців не спромігся пояснити, чому за їхніми ж прогнозами реальний ВВП країни зросте на 3%, а з врахуванням інфляції – номінальний ВВП на 14%, якому ж відповідає й ріст прогнозу доходів бюджету 2018 року проти 2017 року – на 13,8%. А видатки на утримання чиновного апарату в проекті бюджету на 2018 рік середньому зростають на 44%.
