Обрані та утаємничені
От не думаю, що організатори нещодавньої зустрічі Президента з шістнадцятьтьма блогерами справді мали на увазі подати її в інформаційному просторі як "закриту". Тема закритості була поширена у ЗМІ "з легкої руки" одного з учасників розмови, який першим розповів про неї. Мабуть участь у "закритому заході" додала відчуття значущості та причетності до обраного кола. Нехай.
Значно важливіше те, які питання і відповіді прозвучали в ході тієї розмови.
Перед усім: наскільки глава держави усвідомлює глибину кризи домогосподарств через колосальний фінансовий тягар, покладений на них комунальними монополістами, зростанням вартості харчів та транспортних послуг?
Чому не діє чергове перемир'я і чи досі залишається безальтернативним Мінський процес?
Чи є реальний план повного відновлення українського суверенітету над усією нашою територією в межах визнаних світовим співтовариством кордонів?
Чому залишаються вакантними, або "простроченими" посади керівників у величезній кількості установ – від посольств до міністерств.
Чи є розуміння небезпеки від монополізації інформаційного простору?...
І про корупцію. І про інфраструктурну стагнацію. І про злочинність...
А ще: про інституційну кризу влади, як спільний знаменник усього нашого лиха.
Формат зустрічей із блогерами дозволяє піднімати в ході розмови багато тем одночасно.
Зрозуміло, що такі заходи за своєю природою є публічними, а жодним чином не "закритими".
Ймовірно, що організатори прагнули реабілітуватися за провальну останню прес-конференцію глави держави у Мистецькому Арсеналі.
Однак саме зайва утаємниченість змісту розмови не дозволила досягнути цієї мети.
Ну, на те воно й інституційна криза.
