Україна припинила Радянський Союз
34 роки тому – 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський Референдум, який припинив Радянський Союз. Немає нічого спільного з реальністю, навмисне поширюваний наратив, що СРСР розвалили троє змовників – Леонід Кравчук, Борис Єльцин і Станіслав Шушкевич, потай зібравшись 7 грудня у селі Віскулі в Біловезській пущі, де підписали угоду, яка передбачала припинення існування Союзу. Після того, як 90,32% українців проголосували за вихід України з СРСР (у Кримський області – 54, 19%; Севастополі – 57.07%; Донецькій – 83,9%; Луганській – 83,86%) стало зрозуміло, що Україна не може лишатися в СРСР за жодних обставин, а без неї його існування втрачає сенс.
Радянський Союз створювався Володимиром Леніним перед усім як спосіб витягти Україну в єдину державу із Росією, якій були потрібні продовольчі, індустріальні, мінеральні, інфраструктурні і людські ресурси нашої країни. Всі 71 рік існування Союзу цей розрахунок виправдовувався. Українці відіграли провідну роль в усіх війнах, які вів СРСР, в індустріалізації, розвитку сировинних територій Сибіру, Далекого Сходу, Казахстану, в космічних та інших високотехнологічних проектах. Тому вихід України означав кінець "Імперії Зла", як називав СРСР президент США Рональд Рейган.
За це Україну і українців люто ненавидів Анатолій Собчак, який дав потужний поштовх кар'єрі Володимира Путіна. А. Собчак був по батькові нащадком засланого за участь у повстанні проти царизму поляка, а по матері українцем, проте залишався переконаним російським імперцем. Ненависть до України він передав своєму політичному оточенню, зокрема В.Путіну і Д. Мєдвєдєву.
Ця війна значною мірою є предметом політичної спадщини А. Собчака.
В. Путіну в ній потрібне те саме, що і В.Леніну – ресурси та життєвий простір. 75% території Росії являють собою багаторічну мерзлоту, де дуже складно і витратно просто жити, не говорячи вже про виробництво.
Вважається, що Росія була ядром, основою Радянського Союзу. Якщо брати до уваги чисельність населення і території то позірно це так. З 286,7 млн. населення СРСР в РРСФР проживало 147,3; в Україні – 51,7; в Узбекистані – 19; в Білорусі – 10. Однак Росія була неспроможною забезпечити своє населення як харчами, так і товарами першої необхідності. Великою мірою з цієї причини в СРСР був запроваджений соціалістичний лад і т.зв. "командна еаономіка". В ринкових умовах Росія у її тодішній і нинішній конфігурації просто не може існувати. Саме тому єдиною формою правління, що повсякчас відтворюється у Росії, є самодержавство. Щойно Михайло Горбачов спробував запровадити елементи ринкової економіки і демократії, СРСР розвалився. Раніше те саме сталося з Російською імперією внаслідок скасування кріпацького рабства та винекнення елементів демократії – земств, преси, університетів. До речі, колгоспне кріпацтво в СРСР було ліквідоване лише у 1974 році, коли всі селяни отримали паспорти і, відповідно, можливість виїздити з колгоспів. У Росії сьогодні рабство є доволі поширеним – не лише у в'язницях і колоніях, а і на виробництвах та у сільському господарстві.
Путін прагне знищити Україну з тієї ж причини, що Іван ІІІ Калита та Іван IV Скажений прагнули знищення Новгородської республіки – щоб у підданців не було перед носом прикладу гідного і заможного суспільства, яке може існувати без самодержця та без рабства.
Одразу після Другої Світової війни Й.Сталін та Г. Жуков планували повну депортацію українців з Украни, як це було зроблено із кримськими татарами, чеченцями, інгушами та багатьма іншими народами СРСР. Операція не була повністю здійснена лише через нестачу пропускної спроможності радянських залізниць і концтаборів. Сьогодні у Росії створено систему в'язниць і таборів для депортованих українців. Тому ця війна є для нас Другою Великою Вітчизняною бо йдеться про життя і свободу практично кожного мешканця України.
На цьому тлі союз Д.Трампа з В.Путіним щодо примусу України до капітуляції виглядає абсолютним Злом. Цей тижлень стане надважливим для подальшої долі нашої Батьківщини. Ситуація є вкрай складною.
Нам важливо протриматися до того моменту, як в Росії розгорнеться інфраструктурна і фінансова криза, яка стане початком чергового припинення цього інфернального утворення в його історії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
