Забезпечити мирний процес передачі влади
З наближенням дня виборів президента, політична атмосфера в Україні поволі ущільнюється. Відпадають фейкові політичні прожекти, а основні учасники вже впевнено зайняли місця на стартовій лінії. Оприлюднені днями консорціумом з трьох знаних соціологічних служб рейтинги головних претендентів на посаду глави держави фактично підтвердили думку чималої кількості експертів про те, що виборча кампанія матиме двополюсний характер – Юлія Тимошенко боротиметься за найвищу посаду в країні з... Петром Порошенком.
На перший погляд це твердження може бути обґрунтованим згаданим соціологічним заміром лише наполовину. Позиції Ю. Тимошенко послідовно міцнішають – рівень її підтримки складає 20,7%, а рейтинг П. Порошенка – 10,3%, що дає підстави сумніватися навіть у його виході до другого туру. Проте в руках чинного глави держави зосередженні величезні ресурси – фінансові, адміністративні, медійні і кадрові. Жоден з кандидатів, окрім Ю. Тимошенко, не має змоги бодай щось протиставити цьому багатофункціональному виборчому механізму. На боці Ю. Тимошенко перед усім – реальна, очолювана нею партія "Батьківщина", головним завданням первинних осередків якої стануть прямі діалоги з виборцями у своїх громадах та захист результатів волевиявлення безпосередньо на дільницях, у ніч на 1 квітня.
Якби вибори відбувалися у штатному режимі без правопорушень і багаторівневих маніпуляцій, то їхній результат з високою вірогідністю можна було б передбачити вже сьогодні – президентом стане Ю. Тимошенко. Згідно підсумків оприлюднених досліджень у другому турі вона перемагає будь-якого політика, чи діяча естради, з тих, хто прогнозується як вірогідний учасник перегонів. Прикметно, що на питання "Хто на вашу думку стане майбутнім президентом?", 20,1% опитаних назвали Ю. Тимошенко. Тих, хто вважає, що ця посада залишиться за П. Порошенком – 13,9%. Ще в червні, хоч і незначна, але більшість відповідей на це питання була на користь нинішнього президента.
Так само важливими є ще дві обставини. По-перше, кандидатуру Ю. Тимошенко переважно рівномірно підтримує вся країна – вона лідер в практично усіх регіонах, тобто – єдиний претендент на посаду глави держави, який консолідує країну, а не роз'єднує її. По-друге, Ю. Тимошенко, на відміну від П. Порошенка, перемагає Юрія Бойка, який асоціюється з проросійською позицією. У другому турі Ю. Тимошенко підтримає 29%, а Ю. Бойко -16% виборців, серед усіх опитаних. У парі з П. Порошенком, Ю. Бойко набирає 20%, проти 17% у чинного глави держави.
Зауважимо, що такий результат Ю. Тимошенко демонструє на тлі її чіткої політичної позиції щодо необхідності послідовної інтеграції України у європейський та євроатлантичний безпековий простір.
Наразі є чимало ознак того, що арсенал політтехнологічних прийомів, який вже застосовується і буде застосуватись в ході кампанії, виходить далеко за межі закону, про етику годі й говорити. Про це красномовно свідчить хід виборчих кампаній у новоутворених об'єднаних територіальних громадах.
Найбільшою суспільною загрозою майбутніх виборів можуть стати спроби їхнього зриву шляхом дестабілізації ситуації в Україні. В умовах війни та стагнації народного господарства зробити це простіше, ніж у стабільному суспільстві. Відтак перед реальними і відповідальними політичними партіями та громадськістю стоїть завдання домогтися законного і штатного проведення всього дворічного виборчого циклу. Одним з найнебезпечніших періодів тут може стати час між першим і другим туром виборів президента та самого процесу передачі влади – до літа наступного року. Суб'єктам політичного процесу та правоохоронним органам вже зараз слід продумати всю послідовність своїх дій навесні.
Величезну роль тут може відіграти чинна влада. Якою вона буде – конструктивною чи руйнівною – залежатиме не так від неї самої, як від активної позиції українського суспільства.
