Костянтин Матвієнко Політичний експерт

Українська влада має ментально відокремитися від російської

03 грудня 2018, 11:43

Минулої суботи виповнилося 27 років з дня проведення Всеукраїнського Референдуму щодо підтвердження Акту незалежності України, на якому цілковита більшість громадян, які мали право голосу, сказали незалежності "Так!". Передусім 1 грудня 1991 року являє собою справжню дату зникнення Радянського Союзу з політичної карти світу.

Без України існування СРСР було очевидно неможливим, відтак вже за тиждень у Біловезькій Пущі легітимні глави трьох, вже колишніх, радянських республік – Білорусі, Росії та України – підписали угоду, що констатувала припинення існування Союзу РСР як "суб'єкта міжнародного права та геополітичної реальності".

Ядерне протистояння двох соціально-етичних, військових та економічних систем на чолі з СРСР і США остаточно завершилося. Внесок у цю справу України є найбільшим серед усіх країн, що входили до Радянського Союзу, бо, повторимося, саме Референдум 1 грудня зробив неможливим його існування. Подальша відмова України від свого, третього за потужністю у світі ядерного потенціалу, що була закріплена Будапештським меморандумом рівно за три роки, 5 грудня 1994 року, здавалося, зробить необоротним процес роззброєння та деескалації силового протистояння на планеті.

Однак, як показали подальші події, ці сподівання багато у чому були марними. Політичний та економічний хаос, у який в дев'яності роки поринув пострадянський простір, окрім країн Балтії, призвів, зрештою, до того, що, зокрема, у Росії цілком відродилася майже самодержавна форма правління разом із імперською сутністю "Держави Російської". З погіршенням соціально-економічного становища у Росії, спричиненого корупційно-кримінальною деградацією тамтешнього правлячого класу, російська пропаганда докладала дедалі більше зусиль для роздмухування реваншистських імперських настроїв серед росіян.

Існування Російської Імперії ніколи не мислилося без наявності у її складі України. Сама російська національна ідентичність є штучно базованою російськими придворними істориками на усьому середньовічному періоді власне української історії.

3 іншого боку розвиток сучасної України як демократичної, вільної і успішної країни – частини західного світу, демонстрував би усю цивілізаційну вторинність Росії. На цьому тлі росіяни наважилися на пряму інтервенцію з окупаціє та анексією частини суверенної території України. Це попри те, що Росія виступала одним з гарантів безпеки України за Будапештським меморандумом.

До 27 річниці Референдуму Незалежності ми прийшли фактично у стані війни, яка триває для України вже довше, ніж для СРСР тривала "Велика Вітчизняна". Більше 10 000 загиблих військовослужбовців, добровольців, волонтерів, мирних громадян, серед яких десятки дітей; сотні полонених та зниклих безвісти.

В таких умовах сьогодні ми розбудовуємо українську демократію.

Головною цивілізаційною конкурентною перевагою України над Росією залишаються розвинені громадянські свободи. Намагання скопіювати російську модель владарювання для Україні призвели до двох революцій. Проте, і після перемоги Другого Майдану, "нова українська влада" не полишила спроб створити авторитарну управлінську вертикаль. Деградація держави як сукупності сервісних інститутів для громадян, які зокрема мали б на меті збереження і розвитку української національної ідентичності, в Україні відбувається майже паралельно з аналогічним процесом у Росії, що наочно видно з приведеної діаграми.



Розірвати цю "пуповину" ми зможемо лише ментально відокремивши свою владу від російської, шляхом розвитку громадянських прав, перед усім – свободи слова та справді конкурентних виборів органів влади, а також неодмінності права власності, рівності усіх перед законом, відокремлення влади від бізнесу тощо. За останні 4 роки у цьому плані Україна не демонструє помітного поступу у цих питаннях.

Однак, наступного року в нас попереду знову вибори, сподіваємося.

powered by lun.ua
Коментарі — 7
Tatyana Supryaga _ 03.12.2018 20:03
IP: 77.121.154.---
Сподіваюсь, український народ в березні обере справжню проєвропейську владу. Адже ми заслуговуємо на неї.
Anatol Zubenko _ 03.12.2018 19:34
IP: 35.235.227.---
Поки ще нічим... одна надія на мову...Тільки вона одна нас відрізняє...
kvp1940 _ 03.12.2018 18:42
IP: 93.74.34.---
А що це за мерзота – Реповая – яка паскудить на всіх блогах, вона мабуть отримує гроші у шеф-повара з Кремля
bananiatko _ 03.12.2018 12:36
IP: 35.235.227.---
Костянтин Матвієнко:
Дякую
Геннадий Романов _ 03.12.2018 12:29
IP: 94.179.38.---
Нажаль, в цій павутині немає оцінки правосуддя (справедливості). Ментальність народу України не відповідає ментальності одного судді, який своїм власним рішенням має повноваження перекреслити усі досягнення в цій павутині. Пояснюю: після судової реформи 2016 року в третій гілці влади зникли усі ознаки державного устрою України – "демократична Республіка". Судова влада – не належить народу, не обирається і не строкова. Судова влада дивиться на наші Майдани і Революції із посмішкою і повним ігноруванням свого власного народу (42 млн.) і захищає владу (283 тис.). Про яку ментальність народу можливо казати, коли 55 осіб (ВРП + ВККС + КС) судової влади і є "Справжня ментальність" – "СУДОВОЇ МОНАРХІЇ" на цю хвилину? Ментальність можливо змінити тільки через зміну судової "СИСТЕМИ". Хто скаже – якій устрій держави зараз (якщо не "судова монархія" від Гаранта)?
Костянтин Матвієнко _ 03.12.2018 12:23
IP: 35.235.227.---
bananiatko:
Справедливо. Виправив.
bananiatko _ 03.12.2018 12:07
IP: 35.235.227.---
Чому не надаєте посилання на джерело наведеної у тексті діаграми? Якщо не ви самі її створили, то нехтуючи авторським правом інших людей – своїм особистим внеском не відокремлюєте, а зближуєте нас з російською ментальністю.
Річниця Майдану76 Україна та Європа1003 Майдан 2013524 Уряд реформ366 Aтака Путіна1153
ОСТАННІ ЗАПИСИ
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter