Передати Успенський собор Києво-Печерської Лаври Православній Церкві України
Синод Православної Церкви України ухвалив рішення про утворення чоловічого монастиря Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Затверджено Статут Лаври, а її Священноархімандритом (настоятелем) призначено Блеженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Вперше до титулу Київських і Галицьких Митрополитів було додано формулювання "і Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Священноархімандрит" наприкінці ХVIII сторіччя. Священноархімандритом став Митрополит Самуїл (Миславськмй). Після перетворення території Лаври на музейне містечко, радянська влада заборонила вживати цей титул. Його було відновлено у 1988 році для тодішнього Митрополита і Екзарха України Філарета. Тоді з нагоди 900 років Хрещення Руси, Церкві повернули територію нижньої Лаври – Дальні печери з храмами Різдва Богородиці і Зачаття святої Анни, з рядом інших монастирських споруд. Офіційно було оголошено, що повернення відбулося з ініціативи дружини Генерального Секретаря ЦК КПРС Михаїла Горобачова – Раїси. З цієї нагоди вона навіть посадила там ялину. Коли розпався СРСР російські ченці спочатку прибрали з під тієї ялинки табличку, що повідомляла про це, а тоді і саме дерево. Владика Філарет зберігає за собою номінальний титул Священноархімандрита досі.
Господарювання російської церкви в Лаврі обернулося для неї непоправними культурними втратами. Коли намісником Лаври був єпископ Іонафан (Єлецьких), (нині Митрополит РПЦ у Тульчині), у церкві Різдва Богородиці ленінградські "реставратори" навмисно знищили унікальний живопис українського художника Івана Квятковського, створений у 1817 році. Стіни замалювали мазаниною у російському стилі. Пізніше ніші стилобату, на якому зведено цю церкву, забрали пластиковими склопакетами, щоб влаштувати трапезну. З Хрествоздвиженської церкви – давньої усипальниці Київських Митрополитів на Ближніх печерах викинули унікальні плити залізної підлоги, такі ж як у Софіївському соборі. Зараз цими плитами вимощено стежку з Ботанічного саду до монастиря РПЦ на Звіринецьких печерах. Через те, що над Ближніми Печерами розбили виноградник, який потребував значного поливу, ґрунт зволожився настільки, що в печерах стався обвал, завалило підземну вулицю Батиєм Убієнних – поховання ХIII ст. В Лаврі ведеться масштабне будівництво – резиденції, готелі, крамниці, чернечі корпуси, трапезні. Археологи та інші науковці далеко не завжди мають змогу провести необхідні дослідження на місцях котлованів. Слід визнати, що за правління В.Януковича, влада затуляла очі на ці безчинства.
Синод Православної Церкви України доручив Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію звернутися до Кабінету Міністрів з клопотанням про передачу одного з храмів верхньої Лаври для богослужінь Православній Церкві України. Найбільше для цього придатний Успенський собор. Його висадили у повітря радянські підривники 3 листопада 1941 року, за допомогою дистанційно керованого заряду. Відновили храм коштом українських платників податків. Собор перебуває у користуванні РПЦ. Це цілковито несправедливо. Є всі підстави для того, щоб там здійснювала служіння Українська Церква.
Так само є доречним утворення у складі ПЦУ Свято-Успенської Почаївської Лаври, а згодом і Святогірської.
