Найбільша геополітична катастрофа ХХІ сторіччя
Серед "хороших росіян" – політичних емігрантів та політичних в'язнів є чимало тих, хто у кожних своїх ефірах та публікаціях подають твердження, про те, що Захід не зацікавлений у розпаді Росії. Головним аргументом на користь цього є "загроза розповзання ядерної зброї". Також лякають небезпечними, для прилеглих до території нинішньої Росії країн, громадянськими війнами, техногенними катастрофами, хвилями біженців...
Цілком слушні твердження. Їх поширюють і російські пропагандисти. Путін так само говорить про це. Не усе, що виголошує путінська пропаганда є неправильним за фактом. Розвал Росії справді може становити небезпечний виклик для прилеглих до неї країн і світу загалом. От лишень чи є у світу змога і воля запобігти цьому?
Захід думав, що він об'єктивно не зацікавлений у "найбільшій геополітичній катастрофі ХХ сторіччя – розпаді СРСР", однак не міг і не став рятувати "російську імперію зла". СРСР розпався під власною вагою – "утомився", як ті Шулявський чи Генуезький мости.
Для збереження Російської Федерації доведеться докласти більших зусиль, ніж для подолання наслідків її розвалу, чи їхнього уникнення. Це суперечить фундаментальним законам природи. Отож "найбільша геополітична катастрофа ХХІ сторіччя" є невідворотною. Тому: "не тратьте куме сили".
Новітня світова історія свідчить, що тоталітарні режими завжди є загрозою для демократій та\ або для своїх сусідів – коли не прямою агресією, то терористичними атаками. Росія завжди була тоталітарною, самодержавною країною. Інша форма управління в ній неможлива в силу природно-географічних причин, відтак її трансформація у демократичну країну цілковито неможлива. Збереження РФ як геополітичного суб'єкта означає збереження військово-терористичної загрози для світу. І України перед усім.
"Хороші росіяни" – Навальний, батько і син Гудкови, Ходарковський, Рижков та ін. дарма тішать себе ілюзіями про можливість збереження звичного для них простору Росії, як власного середовища діяльності та джерела і сенсу існування. Давно час думати над способами мирного демонтажу Росії та утворення на постросійському просторі нових суб'єктів цивілізованих міжнародних відносин.
