Панщина XVIII століття в Україні VS сучасні українські податки. Що гірше?
Панщину на теренах сучасної України відмінили ще у XIV столітті. І хто би міг подумати, що вона повільними кроками через понад 100 років поспіль буде повертатися. Так, видозмінена, але нічим не краща за первісну панщину. Але як це відбувається?
Чиновники повернули мита на імпортні товари та мита на ввезення авто з-за кордону. Після початку повномасштабного вторгнення влада досить лібералізувала податкове навантаження, це допомагало бізнесу виживати під час війни, але зараз чиновники різко вирішили все повернути. То що ж не так з поверненням мита?
Мито на імпортні товари
В Україні існує ПДВ на товари як українського, так і іноземного виробника та кілька інших податків. З 1 липня 2022 року чиновники повернули ще й мита на ввезення товарів та акцизи.
Для чого взагалі існує мито на ввезення товарів? Такий вид податків вводиться для того, щоб захистити виробників всередині країни. Але почекайте, хіба у нас, наприклад, виробляють мобільні телефони, збирають комп'ютери, виплавляють чіпи? – Ні. Тобто, в Україні у багатьох сегментах немає власних виробників, а отже, немає тих, кому можуть нашкодити європейські товари.
По-перше, чому ж в Україні немає власних виробників? Бо уряд настільки обклав великих підприємців податками, що це просто невигідно. Наприклад, податок на зарплату в Україні складає аж 41,5% і роботодавцям треба ці кошти сплачувати. А окрім податку на зарплату на виробленні товари накладають мита, ПДВ 20%, плюс податок на прибуток 18%, військовий збір 1,5% та інші податки. Все податкове навантаження закладається в ціну товару і сплачує ці податки кінцевий споживач, тобто ми з вами, а підприємець більшу частину доходу має віддати чиновникам.
По-друге, готуйтеся заплатити податки ще до того, як почнете свій бізнес. Наприклад, нехай підприємець придумав як, навіть з урахуванням всіх податків, зробити виробництво товарів в Україні рентабельним. На побудову заводу та відкриття виробництва в Україні потрібні значні кошти і не всі вони підуть за призначенням: ще до початку роботи та отримання перших продажів підприємець заплатить велику кількість податків або хабарів. Наприклад, аби почати роботу треба підключити електроенергію і тут вже починаються проблеми, на такому простому етапі! По-перше, підключення є дороговартісним, по-друге, воно може тривати близько 2 років, якщо не давати хабара. Та й ціни на електроенергію для підприємств дуже високі – на 70-160% дорожчі, ніж електроенергія для побутових потреб. А ще проблема полягає в тому, що в Україні часто не виробляють потрібне обладнання для виробництв і його доводиться купувати за кордоном. І що ж тут? Підприємці змушені сплачувати мито на необхідне обладнання. Виходить, що чиновники захищають неіснуючих українських виробників і тим самим перешкоджають ввезенню необхідного обладнання і комплектуючих.
Тому, як мінімум, певні категорії товарів точно мали би бути без мита та акцизів, щоб краще інтегрувати Україну у європейський ринок. Але ідеальним було би скасування всіх мит, оскільки ЄС мита на українські товари скасував ще 4 червня 2022 року. То чому європейський ринок для нас відкривається, а українські чиновники навпаки ще більше зарегульовують митницю?
Повернення мита на імпортні товари спровокує також і підвищення цін. Зараз це вдарить по українцях дуже сильно, бо близько 4,8 млн людей втратили роботу, понад 7 млн українців стали ВПО (внутрішньо переміщеними особами). Також паралельно значними темпами зростає інфляція і зараз складає близько 18%. Влада мала би це враховувати, проте чиновники ігнорують те, що платіжна спроможність українців знизилася.
Мито на євробляхи
В Україні майже відсутнє власне виробництво авто. Станом на кінець 2021 року в Україні зібрали 7 342 легкових авто. Тобто, галузь автовиробницва відсутня. А саме тому немає сенсу в існуванні податку на розмитнення авто, оскільки в Україні немає виробників авто, яким може зашкодити розмитнення великої кількості євроблях.
З квітня, відколи уряд дозволив ввозити авто без сплати мита, українці купили близько 230 тисяч автомобілів. Деякі з цих авто купили для власного користування, деякі – для користування у роботі малого та середнього бізнесів. Підприємці нарешті отримали змогу купити авто за доступними цінами. І важливо, щоб вони мали змогу робити це і надалі, бо малий та середній бізнес пожвавлюють економіку, дають робочі місця, сплачують податки. І виходить, що замість повернення мита на авто чиновники могли би стимулювати збільшення кількості підприємців, які би сплачували податки до бюджету. Але чиновникам важливішими є регуляція і контроль, аніж добробут громадян.
Чому ж чиновники вирішили повертати мито на авто? Аргументи були різні: неможливість ввезення гумдопомоги через черги з євроблях, ввезення автомобілів преміум класу, втрата бюджетом 13 млрд грн через відсутність мита. І от останній аргумент для самих лише чиновників є правдоподібним, адже надходження до бюджету – це їхні зарплати. Це єдине пояснення тому, що вони висунули такий аргумент про зменшення надходжень коштів. Чиновники переживають лише і виключно за свій добробут і комфорт. Незадоволення чиновників через черги на кордоні – блеф. Пізніше було знайдено рішення щодо усунення черг – перенаправлення євроблях на окремі пункти пропуску.
Чому ж виникли черги? Бо прикордонники і чиновники втратили значну складову нелегального доходу на хабарях і боролися за можливість отримати хабар на місці.
Що ж стосується авто преміум класу – це теж міф, який створили чиновники. Близько 78% з ввезених 230 тисяч автівок коштували не більше 5 тисяч доларів. Тому немає сенсу говорити про ввезення українцями великої кількості авто преміум сегменту.
Повернення мита на імпортні товари та авто вдарять не по кишенях політиків, а по добробуту українців. Платити за таке бездумне і раптове повернення податків будемо ми з вами. Безліч підприємців опинились в ситуації, коли вони замовили товари закордоном і планували ввезти без мита. Напевно, в останній день червня на митниці був суцільний хаос. Але коли його там не було? Намагання чиновників "навести порядок" на митниці провокує ще більший безлад. І так буде доти, поки чиновники не перестануть намагатися будувати в Україні соціалізм та контролювати кожен економічний рух громадян.
То що ж гірше: панщина чи сучасна податкова система? Очевидно, податки. Бо якщо у пана колись люди відпрацьовували певний час і могли займатися своїми справами без жодних повинностей, то ми ці повинності сплачуємо кожен день. Нас обклали податками скрізь: в зарплатах, продуктах, пальному, товарах, комунальних послугах, податки закладені в кожній операції з грошима або отриманні товарів та послуг. Отже, ми зараз перебуваємо у панщині, але не у одного феодала, а у понад 1 млн чиновників, які намагаються "обсмикати, як гусей" всіх українців.
Добробут громадян в Україні не настане, допоки чиновники будуть позаочі будувати соціалістичну економіку і казати, що ми прямуємо до капіталізму. Незважаючи на статус України як кандидата на в вступ в ЄС, нам буде дуже складно інтегруватися, бо це шкодитиме багатству та добробуту чиновників. А обираючи між шкодою для 40 млн українців, і шкодою для 1 млн чиновників – урядовці будуть обирати більше зло і заганяти українців у ще більші злидні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
