2 березня 2025, 10:27

Скандал в Білому домі. Що робити Україні далі – 7 кроків. Яна Матвійчук з Вашингтону

Після суперечки між Трампом, Зеленським та Венсом в Білому домі постає питання що робити Україні в цій ситуації.

Українська армія зараз одна з найсильніших у світі та найсильніша в Європі. Ми є стратегічним партнером і важливим геополітичним гравцем для багатьох сильних країн. Зараз Україна має стати у позицію дорослого та думати про свої власні інтереси. Покращення відносин з США – це один з кроків до того, щоб Україна і надалі була сильною та незалежною державою. Зараз Україна як солідний партнер має мудро вчинити і не допустити виходу США з альянсу з нашою державою.

Бо якщо Україна викине США за борт – всі партнери Штатів злякаються і почнуть масово виробляти ядерну зброю. А озброєний до зубів весь світ – це небезпека для всієї цивілізації.

Я, Яна Матвійчук перебуваю зараз в Вашингтоні, спілкуюсь з американськими консерваторами та республіканцями і ось що вони радять:

1. Зробити невеличку паузу, щоб уляглися емоції та тимчасово перенести спілкування на нижчий щабель (узгоджувати на рівні експертів пункти майбутньої угоди), але важливо періодично робити заяви на найвищому рівні про готовність до продовження співпраці, важливість США для України та ініціатив Трампа.

2. Негайно звільнити Посла України в США Маркарову та призначити людину з консервативними поглядами. В ідеалі – практикуючий християнин, який розділяє принципи капіталізму та вільної економіки. Маркарову не сприймають республіканці, вважають її людиною демократів.

3. Без зайвої уваги та пафосу, на міністерському чи прем'єрському рівні підписати Угоду про корисні копалини. А вже підписану угоду ратифікувати та представити на рівні президентів.

4. Після цього можна "перезавантажити" візит в США Президента Зеленського. Якщо підготовка візиту Президента напряму наштовхнеться на супротив, можна домовитись про проміжний візит на нижчому рівні якоїсь важливої для Президента людини, але головне, щоб ця людина сповідувала консервативні цінності, була християнином та була прихильна до принципів вільної економіки. Можливо міністр Федоров чи митрополит ПЦУ або УГКЦ. Треба подивитись хто більше підійде для такої місії і кому довірятиме Президент Зеленський. Для цієї конкретної разової місії важливо, щоб це була якась нова людина, яка розділяє цінності республіканців: життя як найбільша цінність, міцні сімʼї, віра в Бога, вільна економіка, захист приватної власності, дерегуляція, зменшення держапарату та розміру держави як інституту.

Важливо – ця людина не має потім балотуватися на посаду Президента України.

5. Якщо вдасться домовитись про повторний візит Президента Зеленського до США, то на зустрічах спілкуватись через перекладача. Це дозволить погасити емоції, чітко розуміти тези та мати час для обдумування відповідей. Окрім того, англійська Володимира Зеленського звучить дещо грубо для американців, оскільки вони говорять по-іншому, не настільки різко.

6. Для прискорення зняття напруження між США та Україною можна було б публічно оголосити про намір України здійснити схожі реформи до тих, які робить в США Ілон Маск та Президент Мілей в Аргентині. Можна навіть спробувати зустрітись з Маском, щоб обговорити що він робить і як. Для Президента Трампа дуже важливі питання дерегуляції, скорочення бюрократії та впровадження елементів вільної економіки. Зараз в Україні одна з найбільш зарегульованих та забюрократизованих економік в світі і американці про це добре знають.

7. Якщо якісь з цих кроків вдасться реалізувати (найважливіше для США – це підписання Угоди про корисні копалини), то відразу не вимагати від США занадто багато. Це треба робити поступово, в міру того, як будуть покращуватись стосунки між країнами. На даному етапі важливо залишити США в таборі друзів України та отримувати хоча б те, за що вже проголосував Конгрес та підписав Байден.

Сьогоднішня ситуація передусім вигідна росії. Я знаходжусь в Вашингтоні і можу сказати, що російська пропаганда працює тут шалено, на всіх фронтах. Мета путіна – вбити клин між Україною та її союзниками. Цього не можна допустити за будь-яку ціну.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Скандал в Білому домі. Що робити Україні далі – 7 кроків. Яна Матвійчук з Вашингтону

Після суперечки між Трампом, Зеленським та Венсом в Білому домі постає питання що робити Україні в цій ситуації. Українська армія зараз одна з найсильніших у світі та найсильніша в Європі...

В Норвегії, ОАЕ, Катарі копалини дійсно належать народу! НІ, пояснює Яна Матвійчук

Моє відео про те, що українські корисні копалини в принципі не можуть належати народу викликало хвилю хейту. На мій аргумент, що "народним" чи "державним" майном по факту розпоряджається чиновник, який в даний момент займає відповідну посаду відповіли, що, нібито, в Норвегії, ОАЕ, Катарі надра належать всьому народу...

Чому корисні копалини НЕ НАЛЕЖАТЬ народу України? Пояснює Яна Матвійчук

У зв'язку з підписанням угоди між США та Україною про корисні копалини, в українському інтернеті шириться зрада, що, ніби, Зеленський продав Україну Трампу...

Партнерство України і США розвалюється на очах. Є план як це не допустити

Після серії дипломатичних перепалок між Україною та новою адміністрацією Трампа наше партнерство з найбільшим союзником – США – почало розвалюватися на крихти...

Український тиждень у Вашингтоні 2025. Не тільки Тимошенко і Порошенко. Інсайди від Яни Матвійчук

Український тиждень в Вашингтоні спокійно вирішував важливі для України питання, поки його не помітили ТОПи української політики. Бо як тільки українське суспільство побачило відомих політиків у Вашингтоні – полетіло каміння і всі роздули зраду...

Як українська сторона працює з командою Трампа у Вашингтоні

Протягом останніх тижнів у Вашингтоні присутні дуже багато делегацій з різних країн, проходять офіційні та неформальні зустрічі. Після інавгурації Дональда Трампа 20 січня, всі поспішають у Вашингтон, щоб якнайшвидше налагоджувати звʼязки з новою командою...