Як відкрити бізнес під час війни? Виробництво сидру на Закарпатті
Вести бізнес в Україні було завжди непростою справою, а під час повномасштабної війни – поготів. Війна потребує фінансування і ці витрати лягають на працевлаштованих громадян і діючий бізнес. Грошей на війну треба все більше. Підняття податків – не єдиний метод, як можна збільшити обсяг коштів для національної безпеки. Впровадження умов вільної економіки, дерегуляції для бізнесу, зменшення податків та скорочення державних невійськових витрат неминуче призвело би до зростання економіки та відкриття нових бізнесів, а, відповідно, і надходжень до держбюджету. Але статистика показує, що кількість бізнесів в Україні тільки зменшується.
Станом на 2021 рік в Україні налічувалося 1 983 269 ФОП, 1 січня 2025 року в Україні нараховувалося 1 707 677 фізичних осіб-підприємців. За період січень-квітень 2025 припинили діяльність близько 120 000 ФОП, а відкрилися майже 82 000 ФОП. Тенденція показує, що повномасштабна війна і податкове навантаження вже призвели до сотень тисяч закритих ФОП.
Статистика щодо динаміки закриття ТОВ теж відʼємна. У 2021 році налічували 1,25 млн юридичних осіб, а станом на 1 квітня 2024 року – їх залишилося вже 792 200. Вражає, правда?
Закриття бізнесів у регіонах. Чернівецька область
Актуальна податкова політика призводить до того, що малі і середні бізнеси закриваються. До прикладу, з початку 2025 року на Буковині закрилося більше бізнесів, ніж відкрилося: припинили підприємницьку діяльність 3004 ФОП, а почали – трохи більше двох тисяч. Для порівняння, за такий самий період 2024 року у Чернівецькій області закрилися 1538 ФОП. Статистика жахає.
Трохи порахуємо. Різниця між закритими та відкритими ФОП складає приблизно 1000 одиниць. Навіть якщо ці ФОП платили мінімальну суму податків – 1760 грн, то за місяць ця сума складає 1 760 000. І це мінімальна сума, яку за один місяць недоотримав держбюджет. Де бюджет буде брати ці кошти? Скоротять витрати? Піднімуть податки?
Чому ФОПи важливі? І це не лише про податки
ФОП – це системотворча одиниця, яка формує громаду. Завдяки тому, що існує така форма підприємництва, кожен громадянин за спрощеною системою може спробувати себе в бізнесі, реалізувати власну ідею, надавати послуги у своїй громаді. Це підприємці, які залишилися в Україні і продовжують працювати. ФОП сам собі створює робоче місце і не просить державу дати йому роботу.
Форма зайнятості ФОП важлива ще й тому, що підприємництво підвищує соціальну відповідальність громадян. Коли ФОП платить податки – він хоче брати участь у житті держави та громади, щоб розуміти як ефективніше використовувати сплачені ним кошти. Це веде і до вищої обізнаності і до глибшого залучення до процесів всередині країни. Саме тому говорити, що ФОП – це лише про податки, буде абсолютно неправильно. На жаль, наприклад, Гетманцев дивиться на ФОПи саме під таким кутом і це має наслідки. Але з чого жити громадам і як формувати відповідальне суспільство, коли бізнес просто не може вижити через високі податки? Це питання вже до пана Гетманцева.
Відкриття заводу на Закарпатті під час війни. Досвід Яни Матвійчук
Навіть в умовах зарегульованості та надвисокого податкового навантаження український бізнес розвивається. Так, це складно і з перепонами на шляху, але все ж можливо.
Я вже 21 рік веду бізнес в Україні і на власному досвіді знаю як заснувати і вести власну справу за складних умов. Саме тому у 2023 році я з партнерами наважилася інвестувати у завод із виробництва сидру на Закарпатті – Монбар.
Продавати сидр ми почали лише у 2025 році, оскільки не могли отримати від держави ліцензію. Замість 30 днів ми чекали понад пів року. Хоча за цей час могли вже активно вести підприємницьку діяльність і сплачувати податки.
Підприємство було вирішено будувати на Закарпатті не просто так. По-перше, там знаходяться сади ТМ Коник, з яблук яких ми і варимо сидр. По-друге, це питання безпеки бізнесу. Закарпаття є одним з найспокійніших регіонів України, а тому будувати завод там – виважене і раціональне рішення.
Інвестиції у підприємство склали понад 1 млн доларів. На завод закуплено австрійське та бельгійське обладнання для виробництва сидру. Вже є повністю сформована команда, яка зараз працює над розширенням частки ринку. Сидр також продається в Сільпо.
Відкривати бізнес під час війни можливо і потрібно, але треба створити ефективну бізнес-модель, щоб вистояти попри бюрократію та податкове навантаження. А в умовах, коли на кінець 2025 року на підконтрольній Україні території буде налічуватися 30,6 млн осіб (за даними Forbes), витримати податкове навантаження буде ще складніше. Адже у реальному секторі економіки працюють лише близько 4 млн осіб. Всі інші – пенсіонери, діти, чиновники та люди з чиновницькими функціями, які отримують кошти з державного бюджету.
Треба бути готовими, що податки будуть зростати. Та і сам Гетманцев говорить про те, що у 2026 році можуть зрости податки.
Отже, відкрити бізнес під час війни можливо, але треба враховувати ризики як і воєнні, так і економічні. Наразі ми і приблизно не бачимо руху у напрямку дерегуляції та спрощення умов для ведення бізнесу. Попри це, поки держава остаточно не знищила форму спрощеного ведення бізнесу, ви можете спробувати себе як ФОП, щоб зрозуміти чи працює ваша ідея і чи готові ви масштабувати її.
Тому ризикуйте, пробуйте, розвивайте громади та долучайтеся до боротьби за впровадження вільної економіки в Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
