Не бізнес тікає в тінь – це держава жене його туди
Тіньова економіка – це не злочин, а вирок державі.
Коли третина кави в Україні – контрабанда, чотири з п'яти айфонів – "сірі", а сотні тисяч тонн молока йдуть повз офіційний облік, проблема не в людях. Проблема в системі, яка робить чесну роботу надто дорогою й небезпечною.
За різними оцінками, в "тіні" сьогодні перебуває від 25% до 45% ВВП України. Це не лише мільярди втрачених податків, а й доказ того, що ринок шукає свободи там, де держава намагається його задушити.
Людвіг фон Мізес писав: коли правила суперечать здоровому глузду й реальним потребам, люди завжди знайдуть спосіб їх обійти. Саме тому бізнес обирає "тінь" – не через жадібність, а через інстинкт виживання.
Питання в іншому: чи здатна українська держава визнати цю правду і зробити легальну роботу вигіднішою за нелегальну?
Нещодавно я взяла участь у зустрічі з новопризначеним головою Бюро економічної безпеки, організованій Українською Радою Бізнесу. Цей майданчик, на мою думку, сьогодні є одним з найбільш спроможних для ведення об'єктивного діалогу між бізнесом та владою. І розмова видалася відвертою, адже тема турбує всіх, – це тіньова економіка. Та важливо розуміти, що тіньовий бізнес не монолітний. Умовно кажучи, є дві сторони: "тінь виживання" та "тінь змови". І мотивація у кожної з цих сторін різна.
Два "обличчя" українського тіньового ринку
Чому багато малих і середніх бізнесів працює в "тіні виживання"? Причина не в бажанні "нажитися", а в необхідності вистояти. Український ринок звужується, споживачі біднішають. Щоб бізнес залишався на плаву, йому потрібно робити свої товари та послуги дешевшими. Але високі податки на зарплату та надмірна регуляція не дають змоги знизити ціну легально. Тому бізнес вимушено йде в "тінь", щоб платити зарплати в конвертах і вигравати цінову конкуренцію. Це його спосіб вижити.
Але є й інша сторона – "тінь змови". Яскравим прикладом служить ринок цигарок – сфера, в якій роками процвітають напівлегальні та відверто кримінальні схеми. В більшості випадків – за участі або під прикриттям державних органів. За даними на квітень 2025 року, частка тіньового обігу тютюну сягає 16,2%.
Як тут не згадати символ корупції – нелегальну тютюнову фабрику в Жовтих Водах? Правоохоронці роками "не могли" зупинити її роботу. Фабрику гучно закривали, а вона знову відкривалась, продовжуючи наповнювати ринок безакцизною продукцією. Лише в листопаді 2022 року, після чергового розголосу та під тиском Генпрокуратури та СБУ виробничі лінії нарешті демонтували.
Інший приклад – схеми з "duty free", коли сигарети, призначені для експорту, нелегально продаються всередині країни. Як вони потрапляють на ринок в такій кількості? Чому контролюючі органи цього "не помічають"? Мова тут вже не про виживання, а про надприбутки. І отримують їх "тіньовики" у змові з тими, хто мав би з цим боротися.
БЕБ буде боротись з причинами чи наслідками?
Новий очільник БЕБ Олександр Цивінський справив враження людини з проактивною та жорсткою позицією. Він заявив, що Бюро зосередиться на боротьбі з причинами тіньової економіки, а не лише з її наслідками. Його принцип "відкритого обличчя" декларує: "Білий бізнес – це вигідно і безпечно... Сірий і чорний – навпаки, ризики значно вищі, ніж вигоди". Бюро планує посилювати тиск на організаторів системних злочинів, а не на малих підприємців. Та при цьому, що показово, очільник бюро планує значно розширити штат – з 1263 до 4000 співробітників.
Проте чи розуміє держава, що причини, які виштовхують у "тінь" фермера, і ті, що дозволяють роками працювати нелегальній тютюновій фабриці, – кардинально різні? Питання поки що відкрите.
На зустрічі викристалізувалась ключова дискусія: що є справжнім джерелом проблеми? Всі думки можна звести до двох позицій:
1. Частина експертів та правоохоронців вважає, що корінь зла – у фіктивних компаніях, які обслуговують легальний бізнес, допомагаючи йому ухилятися від податків.
2. Інші, і я серед них, переконані, що "фіктивки" – це лише симптом. Першопричина – в економічних та регуляторних умовах, які роблять роботу "в білу" надто дорогою та складною.
І тут ми підходимо до найцікавішого.
Що важливіше: сильні інституції чи економічна свобода?
Дуже поширеною є думка, що тіньова економіка існує через слабкість державних інституцій. Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, наприклад, наводить дані про підакцизні товари. За його словами, навіть за умов тотального контролю (а це РРО, акцизні склади, відеоспостереження) частка "тіні" залишається високою і нестабільною: 19% на ринку пального, 17% – тютюну, 15% – алкоголю. Його висновок: потрібні сильніші інституції та чіткі КРІ для ДПС, митниці та БЕБ, а також повне перезавантаження ДПС та ДМС міжнародними експертами.
Я погоджуюсь, що якість інституцій важлива. Але сильні інституції – це не завжди запорука відсутності корупції чи "тіні". Історія знає безліч прикладів, коли саме сильна, надмірно регуляторна держава ставала головним каталізатором неформальної економіки.
Тут варто звернутися до австрійської школи економіки, яка пропонує подивитися на проблему під іншим кутом. На думку Людвіга фон Мізеса та Фрідріха Гаєка, тіньова економіка – це не стільки прояв "жадібності" бізнесу, скільки природна, спонтанна реакція ринку на надмірне втручання держави.
Якщо дивитися крізь цю призму, джерела "тіні" стають очевидними.
1. Надмірне оподаткування та регуляції.
Коли держава встановлює високі податки, складні правила звітності (чого варта лише система ПДВ) та нездоланні бюрократичні бар'єри, вона сама виштовхує підприємців у "сіру зону". З їх боку це не бажання обманути, а елементарне прагнення вижити.
2. Викривлення ринку через державне втручання.
Будь-які адміністративні обмеження – цінові ліміти, субсидії, ліцензії, квоти – створюють розрив між реальною ринковою ціною та офіційними правилами. Цей розрив миттєво заповнює чорний ринок, який задовольняє реальний попит.
3. Недовіра до держави та слабкий захист власності.
Коли бізнес не довіряє судам, боїться рейдерства, стикається з корупцією та свавіллям чиновників, він робить усе, щоб бути для держави невидимим. "Тінь" стає його єдиним захистом від непередбачуваної та часто ворожої системи.
До чого я веду? Для боротьби з тіньовою економікою не треба наймати тисячі додаткових інспекторів чи проводити сотні гучних обшуків. Перш за все треба створити умови, за яких працювати легально буде вигідніше та безпечніше, ніж ховатися.
Бізнес іде в "тінь" не тому, що він за своєю природою "поганий". Він іде туди, бо робота в неформальному секторі, попри всі ризики та витрати (адже "тінь" теж не безкоштовна), виявляється дешевшою, ніж сплата всіх офіційних податків та проходження бюрократичного пекла.
Тому фокус нового керівництва БЕБ на причинах є абсолютно правильним. Але важливо, щоб під "причинами" розуміли не діяльність окремих "схемників", а фундаментальні проблеми державної політики: податковий тиск, надмірну регуляцію та незахищеність прав власності. Без усунення цих першопричин будь-яка боротьба з "тінню" буде нагадувати битву з головами гідри: на місці однієї відрубаної виростатимуть дві нові.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
