''Мирний план США 28 пунктів'': інсайд від Яни Матвійчук, чому він провалиться у Вашингтоні
Мирний план США 28 пунктів нажахав Україну та ЄС, але зараз головне не піддаватись тиску і спокійно відстоювати свою позицію. Яна Матвійчук отримала інсайди з Конгресу та Сенату США про те, як сприймають "План" американські політики (все не так погано для України).
В українських ЗМІ ситуацію подають так, ніби США вже все вирішили і Україні ультимативно треба погодитись на ці 28 пунктів, а то припиниться допомога і розвіддані від США.
Що робити Україні і чи треба піддаватись на тиск США?
Яна Матвійчук на контакті з сенаторами і конгресменами США і ось що вони думають.
Видання Axios першим оприлюднило перелік вимог, які Вашингтон нібито пропонує як основу для припинення війни. Документ викликав ефект вибуху бомби, адже він передбачає для України болючі поступки і фактичну капітуляцію.
Як людина, яка роками будує неформальні мости між Україною та американськими політиками, я постійно спілкуюся з деякими представниками Конгресу та Сенату. Хоча мій наступний візит до Вашингтона запланований на лютий, сучасні технології дозволяють тримати руку на пульсі в режимі реального часу. Ці дні я провела у листуванні та онлайн-зідзвонах з нашими друзями в США, намагаючись зрозуміти: чи справді від нас вимагають капітуляції?
Інсайд, який я отримала, дещо відрізняється від панічних заголовків в українських телеграм каналах-мільйонниках. Далі – про те, як Яна Матвійчук спробувала розібратися, що насправді думають про цей план у Капітолії та чому українцям варто зберігати холодний розум.
Стисло про 28 пунктів
Аналізуючи мирний план США 28 пунктів, ми маємо розуміти: це спроба врятувати московію у скрутному становищі. Цей план – спроба дипломатичного бліцкригу кремля.
З одного боку, документ пропонує певні "пряники":
право на членство в ЄС,
глобальний пакет відбудови із залученням технологічних гігантів,
повернення всіх полонених і депортованих дітей.
Але "батоги" виглядають більш загрозливо.
Зокрема, йдеться про:
- закріплення в Конституції відмови від НАТО,
- обмеження ЗСУ до 600 тисяч військових,
- фактичне замороження лінії фронту,
- Крим і Донбас визнаються де-факто російськими.
Якщо Україна порушить умови (запустить дрон в сторону московії, наприклад) – химерні гарантії безпеки анулюються.
А от для московії передбачене поетапне зняття санкцій та навіть повернення до G8. Це дозволить московитам за кілька років відновити та посилити свою армію для нового нападу.
Настрої у Вашингтоні: чому план не має підтримки
Спілкуючись із колегами з США, я почула чіткий сигнал: цей документ викликає шалений спротив навіть серед республіканців. Україні треба протриматись і не ухвалювати рішень 1-2 тижні.
Позиція Демократів
Демократи зараз знаходяться в опозиції до республіканців. Для них цей документ виглядає як примус до капітуляції, що неприпустимо для репутації США.
Зокрема, сенатори Річард Блументаль та Емі Клобушар виступають з жорсткою критикою ідеї зняття санкцій з росії.
Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер та сенатор Кріс Мерфі також не готові підтримати угоду, яка виглядає як винагорода Путіну за агресію.
Ця позиція прагматична: вони не хочуть, щоб відповідальність за поразку України згодом лягла на партію демократів.
Позиція Республіканців
Найцікавіше відбувається в таборі республіканців. Міф про те, що всі соратники Трампа хочуть "здати" Україну, м'яко кажучи, не відповідає дійсності. Мирний план 28 пунктів став певним "яблуком розбрату", і зараз всередині партії сформувалось три групи політиків з різними думками щодо нього.
Група N1:
"Яструби" та класичні консервативні республіканці-рейганісти. Виступають категорично проти. Авторитетні політики Ліндсі Грем та Сюзанна Коллінз пам'ятають уроки історії. Вони переконані: Путін зламає угоду за тиждень, а росію не можна винагороджувати територіями.
Група N2
Представники MAGA зараз вагаються. Віцепрезидент Джей Ді Венс, сенатори Джош Говлі та Майк Лі дійсно виступають за економію державного бюджету і скасування будь-якої допомоги Україні (хоча вся допомога і так купується за гроші ЄС). Їхня риторика зводиться до "миру за будь-яку ціну". Однак навіть вони не готові сліпо підтримати цей документ зараз, розуміючи, що він виглядає "сирим".
Окремо хочу виділити позицію Держсекретаря Марко Рубіо. Російська пропаганда через українські телеграм-канали намагається приписати йому авторство чи підтримку капітуляційних для України 28 пунктів. Але це не відповідає дійсності: Рубіо виступає проти цього плану і залишається прибічником жорсткої лінії щодо московитів.
Група N3
Є ще так звані "тихі скептики" – республіканські центристи. Сенатори Том Коттон та Джон Тун обрали вичікувальну позицію. Вони розуміють, що Україна не може безпечно існувати без НАТО, і не хочуть брати на себе відповідальність за провал угоди в майбутньому. Вони проти угоди, але дивляться на реакцію Трампа.
Американські журналісти, медіа та інтелектуали – переважно проти.
Консервативні медіа, навіть праві ЗМІ НЕ є одностайними:
Fox News: думки розділені, але багато ведучих вважають, що "план надто проросійський".
WSJ: жорстка критика – "це не мир, а капітуляція".
National Review: "Росія отримає нагороду за агресію".
Ліберальні медіа (NYT, WP, CNN)
Тотальна критика плану та звинувачення у тому, що він був написаний "під диктовку москви".
Блогери, інфлюенсери, подкастери США
Бен Шапіро: "Це погана угода, що не принесе миру".
Джо Роган: скепсис – "Путін не виконає нічого".
Сем Гарріс: "Катастрофа для міжнародного права".
Такер Карлсон: підтримує, але його позиція маргіналізується навіть у правих медіа.
Медіаполе США загалом НЕ підтримує цей документ.
Аналітичні центри США – практично всі проти: ISW, Atlantic Council, RAND, CEPA, Brookings. Усі пишуть одне і те саме:
план не дає миру,
послаблює Україну,
посилює Росію,
і створює ризик нової війни через 2-3 роки.
Навіть консервативний Heritage Foundation визнає:
"Політично план нереальний і токсичний".
Єдність України – наша головна зброя
Зараз з'являється інформація, нібито Трамп чи його оточення тиснуть на Київ, вимагаючи погодитися на цей мирний план 28 пунктів до Дня подяки – четверга 27 листопада. Проте реальність наступна: у Вашингтоні немає єдності щодо цього документа. Опір плану сильний: лідери думок, журналісти та політики розуміють ризики для США і не хочуть, щоб країна втратила репутацію за підігравання Путіну.
Україні треба протриматись 2 тижні, затягувати час і нічого не підписувати!
Наростаюча критика плану в США дає Україні простір для маневру. Ми можемо і повинні максимально тягнути час, аргументувати свою позицію і не погоджуватися на умови, які загрожують нашому існуванню.
Головне зараз – не дати ворогу розколоти нас зсередини. Я переконана: корупційні скандали та внутрішні чвари – це болючі теми, але вони не мають стати інструментом поразки. Як влучно зазначив Кирило Буданов, зараз наше завдання – вистояти та зберегти державність. З корупцією та внутрішніми проблемами ми розберемося, але спочатку маємо не допустити нав'язування нам "миру", який фактично є повною поразкою та загрожує існуванню України.
Нашим політикам (особливо опозиційним), які розглядають мирний план США 28 пунктів, раджу пам'ятати: жоден короткотривалий "мир" не вартий майбутнього нації. І у нас достатньо союзників навіть у Вашингтоні, щоб відстояти справедливі умови. Єдність і твердість – це те, чого від нас чекає світ, і чого найбільше боїться ворог.
Завдання зараз – протриматись 2 тижні
Трамп буде робити гучні пости в соцмережах, погрожувати. Україні на все це не треба "вестись".
Рокомендації для українських переговірників:
- максимально затягувати час;
- переностити переговори на рівень експертів, міністерств, відомств;
- ніяк не реагувати на емоції з Вашингтона;
- невдовзі США повернуться до підтримки України. Цього хоче американський виборець.
Наслідки для московії:
- ситуація в росії дуже складна і вони пішли на дипломатичний бліцкриг;
- затягування часу значно погіршить становище московії;
- спецслужби москви кинули всі сили на протискання цієї угоди;
- в квітні ситуація в московії буде значно гіршою, ніж зараз. Вони підуть на значно більші поступки, ніж зараз.
Не дивіться відомих російськомовних блогерів. Нажіль, більшість з них є частиною московитських ІПСО або активних операцій. Частина на зарплаті у російстких спецслужб, а частина просто корисні ідіоти.
Українська опозиція переслідує свої корисні цілі і їй варто об'єднатись навколо влади. З корупцією ми розберемось потім.
Україні головне протриматись 2 тижні, нічого не підписувати. За цей час американська преса знищить імідж цього "договору" і ніхто не наважиться говорити, що колись його підтримував.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
