"Ночами ця курва приходить все частіше... "
Ночами ця курва приходить все частіше. Я про безсоння. Ось і зараз не спиться, є час трохи наслідити в блогосфері.
Досі намагався не писати про велику коаліцію. Похвалив би – скажуть, відробляю гроші, хоча публічні виступи і не входять до кола моїх службових обов'язків. Покритикував би – інші зауважать, що порушую корпоративну етику
Але оскільки про що б я тут не говорив, хоч про погоду, в коментах мене скубли і в хвіст, і в гриву. Особливо допікав якийсь псих, який весь час писав, що, коли буде ширка, то цей такий правильний українофіл Медведєв цмоктатиме у Табачника... Звичайно, такі паскудні фантазії для мене були вкрай неприємними, тим більше що саме тими днями пан Табачник через спільного знайомого передав мені, щоя гівно. Це лише через те, що кілька тижнів тому я порадив шановному професору прочитати шкільний підручник історії за 5-й клас.
Втім, мова не про Табачника. Раз я вже так потерпів через цю коаліціаду, раз на мене вилито стільки бруду, дозволю собі вже висловитисть, хоча в блогах, всі ви свідки, я, як правило у робочих справах намагаюся не бувати.
Наразі про конституційну реформу пишу щось на кшталт власної статті – здається, вперше з літа 2003 року, коли я закінчивши кар'єру колумніста в журналі "ПіК", якого нині, на жаль, вже немає з нами, та подався працювати у передвиборчий офіс Ющенка. Відтоді списав стоси паперів, нарешті знайшов час написати колонку. Це – згодом. А поки що – робочі нотатки, якими в неділю увечері поділився з деякими товаришами.
"Думаю, основною причиною зриву переговорів стало наближення президентських виборів.
Інтерес Януковича полягає в тому, щоб посісти цю посаду. Саме цей пункт був у центрі його уваги на переговорах... Умовою свого приєднання до коаліції Янукович висунув обрання Президента у парламенті. Іншого сенсу, ніж полегшення доступу до президентства, у створенні коаліції він не вбачав та не вбачає.
При цьому публічно ПР намагалася саме на Тимошенко перекласти відповідальність за конституційну новацію, на якій наполягав саме Янукович. Інтерес – його, відповідальність – її.
Відтак, прогрес в переговорах застопорився на питанні про спосіб обрання Президента. Тимошенко в результаті не підтримала відмову від прямих виборів, і відповіддю Януковича стала пропозиція введення 50-річного цензу, який закрив би дорогу до участі у виборах як для Яценюка, так і для Тимошенко.
Коли Янукович остаточно відчув, що Тимошенко не погодиться на обрання Президента у ВР, він, не попередивши її, зробив заяву про вихід із переговорів.
Зрозуміло, що відбулося це не без втручання Ющенка, з яким Янукович зустрічався минулого тижня, а так само, мабуть, і Фірташа, збереження впливу якого на Януковича всі недооцінили. Фірташ завжди був і є ланкою, що єднає двох Вікторів. Ангел соборності...
Страх Януковича перед Тимошенко як значно сильнішим лідером так само не працював на успіх переговорів. Януковичу було зрозуміло, що через те, що у нього куди нижчий лідерський потенціал, справжнім лідером коаліції, незалежно від змісту домовленостей та поправок до Конституції, стане все одне Тимошенко...
Безвідповідальність, або просто небажання Януковича брати відповідальність за долю країни в такій складній ситуації світової економічної кризи, так само зіграли свою роль.
Не виключено, що Янукович і не планував створювати великої коаліції, а просто від самого початку брав участь в операції з дискредитації Тимошенко.
Через заяви Ющенка та його союзників у пресу витікали подробиці "проектів та документів", які в кращому випадку були технологічними чернетками, не затвердженими навіть лідерами політичних сил, не говорячи вже про керівні органи БЮТ чи ПР. При цьому відповідальність за зміст некондиційних документів покладалася винятково на Тимошенко, попри те, що вона ніде не підписувалася ані за так звану пролонгацію повноважень, ані за обрання Президента у ВР. Більше того, останні тижні пішли саме на те, аби переконати Януковича погодитися на всенародні вибори глави держави, які йому цілком по силах виграти. А ще на початку тижня Тимошенко повідомила свої команді, що ні про яку пролонгацію не може бути й мови.
Шкода, що консолідації не вийшло. Країна вступає в жорстку президентську кампанію, яка оживить всі жахливі розломи 2004 року, але ситуація буде ще гіршою з огляду на вплив світової кризи. Найприкріше те, що ці випробування будуть безглуздими, оскільки обрання нового Президента, хто б не переміг, не прибере закладеного у Конституції управлінського хаосу, і після виборів політична криза триватиме. Зміняться лише прізвища ключових осіб.
