Вибач, Сергію. Прости, Мустафа. Звиняйте всі, що без бійки
Я ще поділюся враженнями про 24 серпня, поки що ж лише репліка на статтю Сергія Лещенка та Мустафи Найєма "Паранойя влади та безпорадність опозиції".
Якесь нездорове у вас, хлопці, розчарування тим, що не трапилося бійки, що не покапала кров, або принаймні, не "полилася водичка".
Акція була не найкраща. Вже хоча б тим, що прийшло дуже мало людей. Але не можна безпорадністю називати відповідальність.
Не правда, що не було плану. План існував, і важливим його пунктом значилося не піддатися на провокації влади, уникнути мордобою, не допустити кровопролиття. Червона юшка, звичайно б, наситила би кольором телевізійну картинку, підбадьорила би радикалів та на кілька років відбила би громадянству будь-яку охоту, і без того слабеньку, виходити на будь-які акції протесту.
Вибач, Сергію. Прости, Мустафа. Звиняйте всі, що без бійки.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
