"Взорвутся черные бутоны – Окаменевшие сердца". Чи трапиться подібне з Табачником, коли він почитає Леоніда Кисельова?
Щойно прочитав на "Цензорі" повідомлення "Табачник ввел в школьную программу русскоязычную украинскую поэзию"
"В программе по украинской литературе для 11-го класса – новый раздел. С этого года старшеклассники будут изучать русскоязычную украинскую поэзию. Соответствующие изменения внесены в школьную программу, утвержденную Министерством образования. В частности, в программу попали произведения Николая Ушакова, Леонида Вышеславского, Бориса Чичибабина и Леонида Киселева".
Хороші поети, як на мене. Але Леноіда Кисельова не можна вважати лише російськомовним поетом. Книжку віршів Леоніда в середині минулого десятиліття видав його брат Сергій, і на жаль, в 2006 році помер від такої ж страшної недуги, як і Леонід ще в середині 60-х. Наскільки пригадую розповідь Сергія, Леонід останні роки життя дедалі частіше писав україснською. Ось його знаменитий російськомовний вірш про україньску мову – сподіваюсь, що він потрапив до програми. Цитую за "Цензором":
Я позабуду все обиды,
И вдруг напомнят песню мне
На милом и полузабытом,
На украинском языке.
И в комнате, где, как батоны,
Чужие лица без конца,
Взорвутся черные бутоны -
Окаменевшие сердца.
Я постою у края бездны
И вдруг пойму, сломясь в тоске,
Что все на свете – только песня
На украинском языке.
А братам Кисельовим – вічная пам'ять.
