На чорне – біле. З ніг на голову. З хворої голови на здорову. У Сірка очі позичив. Нахабство – друге щастя. І все це – про заяву Колесніченка
Бачу днями в новинах заголовок – "Регіонал поскаржився Раді Європи на порушення прав 15 млн. українців". Нічого собі, думаю, невже хтось у цій партії визнав, що в Україні насамперед українська мова має колосальні проблеми, а права україномовних громадян масово порушуються.
В Україні живуть приблизно дві рівні лінгвістичні спільноти: україномовні та русофони. Здавалося б, само по собі це б мало гарантувати приблизно рівну поширеність двох мов в усіх сферах громадського життя. Однак, статистика, якщо коротенько, така: на україномовну половину України припадає лише 10% україномовних журналів, 10% книжок, 30% газет. Доля україномовних пісень на радіо не перевищує 10-15%. В прайм-таймі на ТБ, особливо на "Інтері" та "Україні", чиїм блатним власникам жодний закон не писаний, українська мова перетворилася на етнографічну рідкість. Глава уряду за два роки, протягом яких він очолює Кабмін, навіть не спромігся вивчити українську, натомість бекає-мекає карикатурним суржиком, та й то з папірцем. Навіть почитати не здатен. У вівторок у всіх новинах про бюджет-2012 віце-прем'єр Клюєв теж розповідав російською: його українська краща за азарівську, але і йому ще вчитися і вчитися.
Потреби російськомовної половини натомість задоволені куди краще. Російською мовою видається 90% книг та журналів, 70% газет. В основному російськомовним є шоу-бізнес та прайм-тайм більшості телеканалів. Здебільшого російськомовними є такі структури як адміністрація президента та Кабінет міністрів, не говорячи вже про органи влади та місцевого самоврядування Сходу та Півдня.
Здавалося б, цифри настільки промовисті та очевидні. Арифметика проста як два на два. А Колесніченко каже, що п'ять, і навіть оком не кліпне. Виявляється, масово порушуються права російськомовних.
А що ще казати цьому нещасному мажоритарнику із Севастополя? Його партія за два роки облажалася по всіх напрямках, і єдиний варіант врятуватися від того, щоб не наткнутися на вила народного гніву, – ширити міфи про нібито утиски російської мови та захищати права надурених Партією регіонів севастопольців.
Я ще можу зрозуміти сентенції Колесніченка про малу кількість російськомовних шкіл на Заході та в Центрі, але яким треба бути безсоромним, я б навіть сказав нахабним, щоб твердити про "системні порушення" прав російськомовних на використання російської в судах; спілкування та листування з органами державної виконавчої влади, податкової, правоохоронних органів; отриманні інформації через телебачення і радіо!"
