До уваги інтелігенції. З цієї клевреткою-лівреткою берегтися слід в трьох презервативах
В середині 90-х мого одногрупника доля закинула на роботу в одну із центрально-африканських країн з високою вже на той час поширеністю СНІДу. Був він не одружений, і серед місцевих мусив шукати мінливе непостійне жіноче товариство. Інстинкт брав гору над страхом, але, з його слів, ліній захисту він вибудовував кілька: каже, одягав по два, а інколи по три презервативи. Судячи по тому, що мій однокашник живе й здраствує понині, така надмірна обачність виправдала себе повною мірою.
Представники української інтелігенції виявилися менш обережними і повірили у байки Гані Герман, ніби, погодившись на зустріч з Януковичем, вони зможуть вплинути на долю незаконного акту про язик. Хоча, в силу надто малого проміжку часу, який минув між зустріччю та підписанням, ясно, що рішення запустити до виконання смертний вирок українській мові на момент кримського рандеву вже було ухвалено, а Герман вже вкотре підставила довірливих інтелігентів.
Так і уявляю, як ця клевретка, по-лівретськи віддана своєму "залізному господареві", своїм по-зміїному вкрадливим голосом переконувала шановних гуманітаріїв в тому, що до них готові дослухатися, що може бути накладене вето, а проект доопрацьовано так, щоб залишити простір для виживання української.
Але при цьому, напевно ж, знала, що бреше, що вирок вже винесено, що інтерес до зустрічі з інтелігенцією носить утілітарно-технологічний характер – створити ілюзію рівного ставлення її боса до різних мовних груп і забезпечити пул лояльних до влади експертів псевдофактами для екстрених коментарів, ніби президент хотів компромісу.
Якби хотів, то знайшов би, а Герман вже не вперше грубо використовує інтелігенцію. Варто згадати минулорічний лист представників інтелігенції на підтримку репресій проти Юлії Тимошенко, частина підписів під якими виявилася фальшивою.
