Частка української на загальнонаціональних каналах має становити 70%. І хай "Сегодня" не бреше
Коментуючи рішення Нацради прибрати із ліцензій на мовлення графу "мови" такий собі Коротков – як на мене, то це для журналістів журфаку справжній взірець того, яким не може бути журналіст – посилається на норму ерзац-закону "Януковічя-Калєснічєнка-Ківалава" про те, що власники телекомпаній самі визначають мову трансляції.
Не помітити іншого речення в тій же самій статті можна лише в двох випадках, або коли тобі повилазило, або коли на місці журналістської совісті виріс біло-блакитний хрін. Теле- та радіокомпанії мову обирають не від балди, а відповідно "чисельності мовних груп".
Мовні групи визначаються за кількістю осіб, які дану мову визнають рідною. То досить однієї завивини, щоб вирахувати на основі результатів перепису 2001 року, що на загальнонаціональних телеканалах частка української мови має становити близько 70%. Це, звичайно, суперечить духу цього так званого закону, але винищувачі української тут дали маху. Норма є, і за її дотриманням не може стежити ніхто інший, як Нацрада. А якщо вона, замість того, влізла в піар-ігрища Партії регіонів, то всі ці манжсові мудраки хай ідуть геть із Нацради на роботу в партійний штаб.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
