УКРАЇНЦІ НЕ ХОЧУТЬ СПІЛЬНИХ СВЯТ З РОСІЯНАМИ. Не гальмуйте на жодному цивільному фронті

Перепрошую, що я натиснув не туди через погіршений зір (прошу додати в "Дію" шанс виправити помилку), але на загальний результат це не вплине. Я – щасливий: нарешті, величезна більшість українців не хоче мати нічого спільного (це не лише про релігію, звісно) з їхніми вбивцями-росіянами, якщо, як у даному випадку, існує будь-яка варіативність. Це – перемога здорового глузду, національної гідності, яка витікає з героїзму армії, із загальнонаціонального спротиву росіянам усюди, в будь-який спосіб, де/як можливо.

Одночасно я бачу, як деякі релігійні діячі (не ФСБ УП мається на увазі) нібито підвисли у часі та наслідують поведінку деяких проукраїнських одеситів навколо пам'ятника Катерині II та іншим росіянам-убивцям ще навесні року, що минає. Деталі/імена не згадуватиму – певен, що все всім зрозуміло. Тож, узагальнюючи.

З великою повагою, щиро закликаю всіх українців, які зараз відповідають за будь-що на своєму напрямку спротиву, ніде не гальмувати суспільні "ідеї, час яких настав". Одеситам, щоб самостійно виправити помилку, вистачило декількох місяців. Але час, здається, прискорюється – зараз і цього забагато. Тож – не гальмуюте! Політичні, громадські чи релігійні діячи мають, якщо не випереджати, то, принаймні, йти в ногу з нацією.

Кожному цивільному треба максимально наближати Перемогу на своєму відтинку невоєнного фронту, словом, духом і ділом допомогати армії, бо немає в цій геноцидній війні на знищення українців геть нічого окремого. Жодна сфера українського життя не може стояти осторонь або на щось чекати. Хіба ще не дочекалися? Хіба ще чогось замало? Це не про релігію, календарі чи думки – зараз це безпека наших дітей, онуків, наш громадянський обов'язок.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.