Помилка Зеленського: чому конфлікт з Польщею не скінчиться так просто?
У п'ятницю 19 червня розгорівся один з наймасштабніших конфліктів у польсько-українських відносинах. Президент Польщі Кароль Навроцький відкликав орден Білого орла, найвищу нагороду Польщі, у президента Володимира Зеленського, після чого десятки українських політиків та посадовці почали масово відмовлятися від польських нагород на знак протесту рішенню президента Польщі.
З огляду на те, що конфлікт стався напередодні початку Конференції з відновлення України (URC), довгий час можливість відносно легкого врегулювання завдяки візину Зеленського перебувала у повітрі. У неділю міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомляв, що Зеленський думав щодо доцільності відвідування конференції та анонсував рішення з цього питання наступного дня, і сьогодні, вже у вівторок, остаточно стало відомо, що Зеленський прийняв абсолютно абсурдне та помилкове рішення не їхати на конференцію – премʼєр-міністерка Юлія Свириденко тепер очолить українську делегацію, знижуючи її рівень.
Відмова від візиту дійсно є великою проблемою, яка може відобразитись на українсько-польських відносинах. По-перше, поїздка Зеленського до Польщі могла включати в себе зустріч президентів, під час якої Навроцький та Зеленський могли б знайти порозуміння або хоча б зменшити градус напруги. По-друге, навіть за відсутності зустрічі це був би сигнал про те, що Україна готова шукати компроміс та домовлятися.
Також варто розуміти, яка відмінність позицій України та Польщі у цьому конфлікті: в Україні зараз триває найбільша війна у Європі, а у Польщі – ні. Наш бюджет багато в чому покладається на допомогу наших партнерів, вже не кажучи про прямі поставки зброї з Європи та США за програмою PURL, для яких Польща є одним з ключових логістичних маршрутів. При тому зараз процес відкриття кластерів та наша євроінтеграція також напряму залежать від україно-польських відносин.
Зараз Україна перебуває у тій ситуації, коли нам потрібна максимальна підтримка наших союзників. Ми повинні уникати будь-яких конфліктів із союзниками та фокусуватися на основній задачі – на досягненні миру.
З огляду на це й те, що конфлікт розгортається за декілька місяців до відкриття "вікна можливостей" щодо мирного процесу у вересні-листопаді цього року, можна впевнено вважати відмову Зеленського від спроб владнати суперечку з Навроцьким та іншими польськими політиками абсурдним та таким, що точно не йде на користь Україні.
Україна та Польща, фактично, опинилися перед вибором, коли є два варіанти: минуле, де ми будемо безкінечно звинувачувати одне одного в усіх гріхах, або майбутнє як розвиток і створення у Східній Європі нового центру сили на основі Польщі та України.
Наші дві держави можуть стати новим союзом, який змінить Європу. Обравши співпрацю та майбутнє ми можемо створити швидкісну залізницю між Києвом та Варшавою, спільні університети, музеї, школи або навіть військовий союз, який зможе бути щитом Східної Європи.
Польща зараз є домом для мільйонів українців, і ми поважаємо поляків, які підставили плече у найскрутніший момент нашої новітньої історії. Наше минуле дійсно трагічне, але ми не можемо собі дозволити будувати на жахіттях минулих поколінь спільне майбутнє.
Ми не можемо змінити минуле, але ми в силах створити краще майбутнє, у якому не буде ані жахів XX сторіччя, ані жахіть сторіччя XXI.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
