16 грудня 2013, 00:35

Поетеса Людмила Лось: ТАК БУДЬМО, БО МИ ВЖЕ Є! (вірші та пісні революції)

Революція завжди активізує творчу енергію талановитих людей.

Поетеса Людмила Лось-Пономаренко під впливом Другого Майдану написала цілий цикл нових віршів, прем"єра яких – сьогодні на цьому блозі.

Один з віршів ("Так будьмо, бо ми вже є") композитор Микола Призов поклав на музику.

На наше прохання музика була записана нотами в нотному редакторі.

Додається також його ж пісня на вірш Ганни Демиденко "Устань, Україно!".

Усім зацікавленим музикантам пропонується виконувати обидві пісні – з зазначенням авторства (можна написати в коментарях нижче).

Вірші також дозволяється читати зі сцени Майдану, регіональних Майданів, по радіо, телебаченню та ін. – з зазначенням авторства.

________________________________________________



ЛЮДМИЛА ЛОСЬ


Так будьмо, бо ми вже є.

Ми тут до часів потопу.

Не зможеш без нас, Європо.

Ми серце твоє палке!

Так будьмо, бо ми вже є,

Нам так повелів Месія:

Бо хто ти без нас, Росіє??!

Плече ми одвічне твоє.

Так будьмо, бо ми вже є.

Бо хто ти без нас, плането

Насилля порвімо тенета

І ствердимо ім,я своє.

Так будьмо, бо ми вже є.

Ми стверджені вічністю віча.

Майбутньому гляньмо в вічі.

Нам Сонце Свободи встає.

Так будьмо, бо ми вже є.

В Європі і в цілім світі.

І поступ наш не спинити -

Малиновий стяг виграє.



________________________________________________



________________________________



ЛЮДМИЛА ЛОСЬ


ОБЛИШМО ЧВАРИ!

Облишмо чвари: в небезпеці – Україна!

Разом устаньмо захищати люд і край,

Щоби піднявся Феніксом з руїни,

Небесний Отче, сил нам додавай!

Щоб і Донбас, і Київ, і Карпати

І Крим, і Північ разом піднялись,

Лавиною всіх змівши супостатів,

Що в землю українську уп'ялись.

Земля ще вродить нам стозерний колос,

Живлющий сік віддавши по краплинці,

Якщо ген пращурів Євромайдану збудить голос:

Своїй Землі господарі – ми, українці!

Вкраїнонько, як ти мені болиш...

Боли, боли й повік не відпусти.

Тобі сьогодні хочу принести

В життя горнилі виплавлений вірш.

Він буде звучний, сильний, як набат,

Будити люд від рабіозу-сну.

Вітаючи не рабську вже весну,

Нам сурми Перемоги зазвучать!!!

Бо піднялися ми усі з колін,

Жбурнувши в небуття кайдани Духу...

Не стримать цю Євролавину руху -

З Михайлівського вторить перезвін

________________________________

ВІДРОДИ УКРАЇНУ В СОБІ

Відроди Україну в собі, -

Першосутність, прадавнє коріння,

Запитай у свойого сумління,

Де й коли найрідніше згубив.

Запитай у сумління свого,

Чому плодяться знов яничари

І підступного розбрату чвари

Знов розпалюють бранний вогонь.

Чом дружина твоя і сестра

В ріднім домі і досі рабині,

А вони ж – споконвік- берегині

Того вогнища,що не згора.

Може, в тім і твоя є вина,

Що насилля розгулює світом,

Що зростають, мов покручі, діти,

У чаду наркозілля й вина.

Хай розвіється сумнівів дим:

За гріхи – неминуча розплата.

І воскресне днесь пам'ять розп'ята...

Україну в собі відроди!

________________________________

ТРИМАЙМОСЯ РАЗОМ!

Жахливо, як нас сьогодні

Стискають лабета злиднів:

Півголі, напівголодні

І просвітку ні, не видно...

Кому ми потрібні, люди?

Чи думає хтось про нас,

Що завтра когось вже не буде?

Тримаймося ж разом в цей час!

Бо тільки тоді по праву

Назватися зможем Народом,

Як Дух нескоримий і Славу

В нащадках своїх відродим.

І на європейській карті

Постане велетом гордим

Кий-Руська, Вкраїнська Держава,

Як віку забродам вкоротим.

І тільки тоді онукам

Несоромно буде за всих,

Як візьмемось разом за руки,

Вкраїну врятуєм для них!

Тримаймося ж разом, земляче,

Ми разом -повік нездоланні.

Іуди, тремтіть: ворон кряче,

І дні ваші лічить останні!

________________________________

КАЙДАНИ ДУХУ

Кайдани Духу – надміцні кайдани,

Та наша Незалежність – над усе.

Коли звільниться Дух? Чи скоро вже настане

Цей час? Епоха Водолія вже несе

Нам розкріпачення духовне, дійсне,

Не деклароване із висоти трибун!

Душі моєї європейська пісне

І самостійних дум прудкий табун,

Хай вас дочують земляки сьогодні,

Щоб не крізь холод забуття років

Ви повертались з пам'яті безодні, -

Сьогодні йдіть будити земляків!

Кайдани Духу – надміцні кайдани,

Лиш їх позбувшись,

Справді вільним станеш!

________________________________

РОССИИ

Умом Россию не понять,

Аршином общин не измерить.

У ней особенная стать,

В Россию можно только верить.

Ф.Тютчев



Опомнись, о Великая Россия,

Внимая гласу всей Руси святых!

Зависят судьбы от тебя людские

И может стать последним каждый миг.

Зловещий пульт, ракетами нацелясь,

Не тронь, не смей на кнопки нажимать!

Скажи, в каких больных умах родилась е р е с ь:

Не мир лелеять, – войны воспевать?!

Россия, одурманення ядом

Порнополитики и нарконищеты,

Тебе для счастья разве много ль надо?

Любви, Надежды, Веры, Доброты.

Молю судьбу, молю Христа-Спасителя:

Избавь от искушения войны!

Пусть миром дышат все твои обители,

Твои правители, Твои Сыны!



(с) ЛЮДМИЛА ЛОСЬ, 2013

powered by lun.ua