Кілька слів про недоторканність
Зараз іде багато розмов на тему депутатської недоторканності. Я думаю, що настав час підняти питання про те, що насправді є недоторканністю, і де коріння цього явища. Для того, аби усвідомити справжній масштаб проблеми, наведу коротку історію, яка, на моє переконання, є типовою, як мінімум, для кожної другої адміністративно-територіальної одиниці.
Історія недоторканності одного цікавого персонажа, про якого варто розповісти, починається у 2000 році. Будучи депутатом місцевої ради і працюючи заступником голови РДА, цей антигерой вчинив корупційне діяння, безоплатно використавши комунальну техніку при будівництві власного будинку. Цей факт засвідчений протоколом про корупцію, складеним УСБУ в Дніпропетровській області.
У 2003 році те ж СБУ встановило факт нецільового використання цим персонажем бюджетних грошей (більше 100 тис. грн.), виділених на ремонтно-відновлювальні роботи на водогоні.
Як не дивно, результат цих перевірок не примусив на себе чекати: у 2005 році цю людину розпорядженням Президента України призначено головою Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
Ці дані не можна підтвердити, але люди називають ціну цього призначення, яка складає 200 тис. дол.
Опинившись на хвилі кар'єрного росту, цей персонаж став розпорядником 3,5 млн. грн. бюджетних грошей, виділених Урядом на ремонт водогону у смт. Просяна Покровського району, з яких, тільки за висновками КРУ, близько одного мільйона використано не за цільовим призначенням.
Ця цифра приблизно дорівнює ціні призначення на посаду і сумі, якої зараз не вистачає для того, щоб нарешті дати людям воду.
В очолюваному цим персонажем районі постійно росте борг за використану електроенергію, обсяги виробництва невпинно падають, а смертність населення вже у 2,5 рази перевищує народжуваність На такому тлі він отримує грамоту Облради "За вагомий особистий внесок у розвиток регіону, сумлінну самовіддану працю, високий професіоналізм".
Просяна, про яку вже кілька днів говорять ЗМІ, теж стала жертвою цього чиновника. Ситуація там набула катастрофічного характеру: кілька років поспіль у селищі зовсім немає води, люди носять відра на різні поверхи своїх хрущовок, не працює каналізація, немає опалення, температура взимку у дитячому садку +5 градусів, а цього літа через засуху пересохли навіть колодязі, викопані у дворах багатоповерхівок.
Проти нашого персонажа лише 20 серпня цього року порушено кримінальну справу і це сталося тільки після того, як тему почали піднімати ЗМІ.
Найбільше занепокоєння у цій історії викликає у мене позиція Секретаріату Президента, який, достовірно знаючи про цю ситуацію, зберігає дивне мовчання.
Спеціально для шановного панства, що працює у Секретаріаті Президента, нагадаємо, що така ситуація є типовою, і, на мою думку, спостерігається у кожному другому районі. Як свіжий приклад можна привести Петриківський район Дніпропетровської області, де голова РДА за виділення ділянки землі отримав хабара у розмірі 400 тис. дол. Посада голови райдержадміністрації справді нагадує клондайк, оскільки вони одноособовими розпорядженнями роздають землі несільськогосподарського призначення.
Отже, Недоторканність – це насправді не статус. Це система державного управління, коли призначення на відповідальні посади відбувається не за професійні якості, а за гроші, особисті стосунки або певні послуги. Це своєрідна індульгенція, яка дозволяє безсоромній людині "відпрацьовувати" ціну свого призначення у кримінальний спосіб. А наслідки цього відчуває на собі населення територій, ресурси яких розкрадаються і йдуть на підтримання спруту, що зветься корупцією.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
