Прихована приватизація судової системи. Ківалов в ролі Семенюк
Пропоную звернути увагу на процеси, які відбуваються навколо законопроекту про судоустрій. Ми є свідками дуже запеклої боротьби за можливість встановлення Президентом тотального контролю над всією судовою системою через право призначати керівників судів всіх рівнів, включаючи право подання кандидатури на посаду голови Верховного Суду України та право формувати кваліфікаційну комісію суддів. Така постановка питання суперечить не тільки прямим нормам Конституції, якими не передбачені подібні повноваження Президента України, а і взагалі принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, що має забезпечувати баланс влади в державі. Це унікальна спроба поставити Президента фактично на чолі всієї судової гілки влади та перетворити її на допоміжний орган президента.
Причому в поданому ще рік тому президентом законопроекті такі повноваження не передбачались, а майже в останній момент були ініційовані як пропозиції депутатів від партії регіонів, які чомусь синхронно вирішили, що саме президенту необхідно надати ці повноваження. Як мінімум, це дивна позиція, особливо для представників партії регіонів. Отже, на цьому прикладі можна побачити абсолютно консолідовані дії секретаріату президента і фракції регіонів, за якими стоїть, не багато не мало, повне переведення всієї судової системи під тотальний контроль секретаріату.
В якості особливої вдячності Верховному Суду України, який визнав свого часу фальсифікації виборів президента у 2004 році і призначив третій тур виборів, де і отримав перемогу Віктор Ющенко, зараз вже діючий президент пропонує фактично знищити цю судову інстанцію, скоротивши її до 16 осіб і надавши їй майже наукові функції.
Особливої пікантності цьому дійству додає той факт, що проведення цієї операції по перепідпорядкуванню судової системи секретаріату президента доручено Сергію Ківалову, долі якого важко позаздрити, оскільки саме на нього діючою владою постійно покладається виконання нереальних завдань.
Для втілення в життя цього унікального задуму задіяні, крім представників партії регіонів, ще Юрій Кармазін і всім вже відомий Юрій Бут, які і забезпечили кворум на засіданні комітету з питань правосуддя та проведення всіх цих пропозицій. Отже, от вона – неформальна широка коаліція в дії. Цього разу ціна питання – незалежність судової системи. Хочу одразу зауважити, що всі перипетії, які були навколо закону про Кабінет Міністрів, – це маленька дріб'язковість в порівнянні з прихованою приватизацією судової системи.
Не хочу цим сказати, що зараз ми маємо бездоганні суди. Але у разі їх підпорядкування Секретаріату, це буде справжній монстр, який буде діяти виключно за вказівкою з Банкової на всій території країни, разом з Генеральною прокуратурою і СБУ. Про таке не міг мріяти Кучма.
Отже, дивіться самі. Відео.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
