Алєксандр Члєнко як нью-фофудья нашого інтернет-простору. СБУ – респект!
Коли цей гаспадін-таваріщ тільки з'явився серед блогерів "УП", я подумав: а чому б ні? Демократичне суспільство передбачає право на висловлення будь-яких думок, лише б вони не суперечили Конституції та іншим Законам. Тому з цікавістю читав його пости, а ще з більшою цікавістю – коментарі до них.
Але для себе хотів з'ясувати – хто ж він насправді, колега все ж-бо!? Перше враження було – провокатор з бузинівсько-табачніковської когорти, представники якої лише й чекають, поки "лютиє бандєровци-галічанє" натовчуть їм писки, щоб лементувати про "расізм і ущємлєніє прав". Згодом збагнув – ні, не може бути, надто стриманий у відповідях на коментарі, а іноді взагалі логічно висловлюється.
Наступна думка – блаженний. Вона трималася довше – є ж у нас фахові українці, які всерйоз вважають, що ми перша і єдина нація, занесена на Землю космічними прибульцями. Чому б не виник антипод для них? А тут ще й особисте фото автора підігравало – не треба бути особливим фізіономістом, щоб побачити сліди незворотної деградації. Я вже навіть хотів публічно запропонувати нашим "царствєнним" особам запросити гаспадіна-таваріща А. Члєнка на посаду персонального блазня, але останній (різдвяний) його пост раптом розклав усі крапки не лише над "і", а й над "ё".
Господи, як же я раніше цього не помічав!? Так це ж суто український, у вищій мірі державницький проект, вдало зорганізований нашими рідними спецслужбами! Браво, пане Наливайченко, вибачте, що неналежно оцінював Вашу попередню роботу!
"Згадай таку популярну нещодавно, а тепер незаслужено забуту фофудью, – сказав я собі. – Щось же мало її замінити після вдалого виконання історичної місії й відходу на пенсію!" Нові часи – нове українофобське опудало. І коли я прочитав пости нашого автора вже під таким кутом, мене почав душити гомеричний регіт. Тепер я радитиму усім, хто ще має хоч якісь симпатії до нашого північного агресивного сусіда уважно читати від альфи до омеги блог А. Члєнка. Упевнений – ці люди стануть справжніми патріотами України.
Єдина заувага до наших "рицарів жупана і шаблі" – могли б знайти на цю роль якого-небудь Чалова чи Чалєнскіх, все ж вірогідніше. Хоча... Як казала моя покійна сусідка тітка Гафія, "як добре пошкребтати москаля, аж зиркнеш – хлоп з сусіднього села".
Так, що, шановні панове, читайте цей милий проект і насолоджуйтесь! Єдине дружнє прохання – не коментуйте, будь-ласка. Бо деякі коментарі виглядають набагато смішнішими, ніж самі опуси нової фофудьї українського інтернет-простору – пана Алєксандра Члєнка.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
