Табачнік пропустив чимало м'ячів

Громадянська акція "Футбольний матч за участі диктаторів: українська влада проти Євро-2012", зіініційована письменником Андрієм Кокотюхою та підтримана низкою громадських організацій та спільнот (МНК, Холодноярська Ініціатива, Молодий Народний Рух) відбулася. Як я й повідомляв, в одній команді грали такі персонажі як Ленін, Сталін, Гітлер. Організатори реінкарнували їх і воскресили у вигляді масок. Бігав за м'ячем, цілував диктаторам руку (а можливо у зручний час – й інші частини тіла) товаріщ Табачнік. Гітлера він ніби й не толерував, але глядачі тому не дуже вірили – хіба ж можна любити одних диктаторів, а не любити іншого. Якось нелогічно виходить. Тому й був він вразливим для м'ячів, пропускав їх одним за одним.

Учасники акції, окрім того, що грали у футбол і висловлювали свої думки з приводу прагнення влади обдурити Європу, оприлюднили Відкритого листа, текст якого ми публікуємо нижче. А чималий інтерес журналістів до акції засвідчив, що українське суспільство таки хоче приймати Євро-2012 у європейській, а не совковій країні.

Ще нижче ми публікуємо невеликий фоторепортаж з місця події від Тетяни Мельникової (Інша література).



ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Президентові України

Януковичу Віктору Федоровичу

Віце-прем'єр міністру України з питань Євро-2012

Колесникову Борису Вікторовичу

Голові Українського Інституту Національної пам'яті

Солдатенку Валерію Федоровичу

Панове!

Ми, що підписалися нижче, громадяни України, хочемо висловити глибоку стурбованість з приводу помітних і вже майже нічим не прикритих спроб реставрації сталінізму в Україні.

Особливо це турбує нас з огляду на те, що наступного року Україна разом із Польщею прийме учасників та гостей Євро-2012. Якщо Польща разом із іншими країнами Європи тоталітарні режими офіційно засудила, то Україна поки що лише повинна зробити в цьому напрямку серйозні кроки.

Йдеться, зокрема, не лише про факт встановлення пам'ятника Йосипу Сталіну в Запоріжжі. А також – кримінальні справи, котрі порушені після цієї громадянської акції. І, як виглядає, будуть порушуватися після того, як подібні монументи на честь тоталітаризму цілком заслужено нищитимуть далі.

Хоча те, що за фактом замаху на товариша Сталіна сьогодні порушують кримінальні справи, як у 1937 році, вже саме по собі наводить на сумні роздуми.

Нашу тривогу викликає також те, що починаючи від травня минулого року фігуру Сталіна протиставляють фігурі Адольфа Гітлера. Хоча жертви диктаторського режиму Сталіна так само обчислюються сотнями мільйонів людей у багатьох країнах світу.

Порівняно з фюрером фашистської Німеччини інший, не менш жорстокий диктатор багатьох народів виглядає славним переможцем у війні, яка звільнила Європу від фашизму.

Ми переконані: це є маніпулятивна технологія, котра намагається реабілітувати політику Йосипа Сталіна та закріпити в українському суспільстві таку саму позитивну оцінку, яку вона мала в суспільстві радянському.

Адже насправді в тій страшній війні, до якої готувалися обидва диктатори, один дракон переміг іншого. І частина Європи не звільнилася від фашистського чобота, а опинилася під комуністичним ігом. А для людей, котрі гинули на всіх фронтах, імперські амбіції обох диктаторів, їхнє протистояння обернулося трагедією, від якої світ не може опам'ятатися до цього часу.

Так само багато спекуляцій сьогодні звучить довкола самого поняття "фашизм". Зокрема, "фашистами" з подачі члена Уряду України, діючого Міністра освіти і науки Дмитра Табачника, називають всіх, хто боровся проти режиму Сталіна за українську незалежність. Ми вважаємо таку ситуацію неприпустимою. Бо при цьому забувається: Йосип Сталін та Адольф Гітлер тривалий час були союзниками, що є історично підтвердженим фактом. Отже, будь-яка боротьба проти Сталіна рівнозначна боротьбі проти Гітлера.

Свідоме ігнорування цього факту і подання одного диктатора кращим за іншого лише на тій підставі, що один переміг іншого у окупаційній війні, ми вважаємо одним із прикладів маніпулятивної технології. Мета якої – реабілітація політики Сталіна в сучасній Україні.

Розмови про те, що в результаті таємних домовленостей Сталіна та Гітлера українські землі в 1939 році були об'єднані для українського блага, так само є спекуляцією та перекручуванням фактів. Насправді диктатори з часу існування людства не переслідували мету об'єднати землі для чийогось блага, крім як свого власного.

Варто згадати, що внаслідок домовленостей між Сталіним та Гітлером з карти Європи на деякий час зовсім зникла держава Польща. Метою як Сталіна, так і Гітлера, були окупація Європи, посилення та розширення сфер диктаторського впливу. Частина України просто перейшла з рук в руки. Нашому народу нічого доброго це не принесло.

Мусимо нагадати: від політики Сталіна постраждав не лише український народ. Жертвами стали Росія, Білорусь, Кавказ та Середня Азія, Прибалтика та Східна Європа, в тому числі – частина окупованої Німеччини.

Отже, політика людини, котру в Україні під виглядом утвердження історичної правди намагаються реабілітувати, була загарбницькою, людиноненависницькою, нацистською, ксенофобською та призвела до мільйонів людських жертв на значній території земної кулі.

Занепокоєння викликає також заява про можливість встановлювати пам'ятники Сталіну на приватних територіях. Фактично це виправдовує скоєння на приватній території будь-якого злочину і позбавляє злочинця відповідальності.

З огляду на те, що в 2012 році Україна та Польща, потерпілі свого часу від політики як Сталіна, так і Гітлера, прийматимуть у себе чемпіонати Євро-2012, спроби реставрації сталінізму в Україні, яка відкриє свої кордони для гостей з усього світу, завдадуть нашій країні значних репутаційних втрат.

Тому ми цим листом вимагаємо:

1. Визнати в Україні політику Йосипа Сталіна окупаційною, людиноненависницькою, ксенофобською, українофобською та засудити її публічно;

2. Прирівняти офіційно, на законодавчому рівні, сталінізм до гітлеризму;

3. На підставі цього офіційно, на законодавчому рівні, заборонити встановлення в Україні пам'ятників та будь-яких інших почесних відзнак на честь Йосипа Сталіна та Адольфа Гітлера;

4. Прирівняти пропаганду неосталінізму до пропаганди гітлеризму та вважати пропаганду неосталінізму кримінальним злочином;

5. Сприяти відставці міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника як одного з ідеологів реставрації сталінізму та його складової – не просто русифікація, а "совєтізація" освіти, науки та всієї української гуманітарної сфери. Причетність до визначної спортивної події профільного міністра, який сприяє реставрації сталінізму, дискредитує саму ідею проведення Євро-2012. Ми, громадяни України, не хочемо, аби українську молодь та український спорт репрезентувала особа з подібними поглядами.

7. Визнати комуністичний режим диктаторським, таким, при якому утискалися права та свободи громадян та не цінувалося людське життя. Тим самим прирівняти режим Сталіна до режиму Гітлера. А отже – вважати комунізм рівним фашизму.

8. Визнати всіх учасників війни 1941-1945 років, незалежно від того, на чиєму боці вони воювали, не лише повноправними ветеранами, а й жертвами диктаторських режимів. Адже саме загарбницькі амбіції Гітлера та Сталіна зробили розв'язання цих воєн можливим. Цим самим припинити спекуляції довкола протиставлення ветеранів радянської армії ветеранам УПА. Ці люди однаково рівні та однаково жертовні.

9. До часу проведення в Україні Євро-2012 демонтувати хоча б у тих місцевостях, де будуть проходити матчі чемпіонату, пам'ятники Сталіну та Леніну як рудименти диктаторського режиму.

У разі щирої спроби з боку діючої влади виконати хоча б одну з цих законних вимог ми готові вважати це першою спробою до серйозного діалогу влади з суспільством та першим серйозним кроком у остаточному викоріненні рудиментів диктаторських режимів минулого.

У разі неможливості виконати хоча б одну з цих вимог ми вимагаємо публічно пояснити народу України причини цього. Зокрема, розтлумачити, чому в Україні неможливо на законодавчому рівні засудити дикторські режими Леніна-Сталіна-Гітлера, похідний від них тоталітаризм та неосталінську пропаганду.

У разі відсутності реакції на цей лист ми залишаємо за собою право звернутися до керівництва УЄФА з проханням переглянути рішення стосовно надання Україні права приймати матчі Євро-2012 у країні, де відбувається реставрація сталінізму – режиму, котрий завдав шкоди народам Європи.

1. Андрій Кокотюха, письменник, журналіст;

2. Сергій Пантюк, письменник, видавець, громадський діяч;

3. Юрій Макаров, письменник, журналіст;

4. Лариса Денисенко, письменниця;

5. Віталій Капранов, письменник, видавець;

6. Дмитро Капранов, письменник, видавець;

7. Юрій Винничук, письменник;

8. Іздрик, письменик;

9. Іван Андрусяк, письменник, журналіст;

10. Ірена Карпа, письменниця;

11. Юка Гаврилова, літератор...

12. Лист відкрито до підписів, які можна додавати в коментарях

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.