Мій Тютюнник
До великих письменників приходиш по різному. Григір Тютюнник – один зі знакових, за ним чимало звірялося в житті. Співіснування у спільному часовому просторі аж геть нетривале – коли він добровільно пішов на інший бік, мені виповнилося лише 14. Я ходив до літстудії при районці в рідному Кам'янці-Подільському і добре пам'ятаю, як поетеса Ганна Вірич (Віра Шпильова) принесла кілька фотографій вже покійного письменника і роздарувала літстудійцям. Мені, як наймолодшому, не дісталося, але й досі перед очима той фотопортрет, тепер – чи не найвідоміший де під коміром сорочки письменника не краватка, а тонка темна стрічечка.
Тоді про нього говорили пошепки. Згодом я збагнув чому – Григір Тютюнник не належав до "провладно-прикоритних", а своїм самогубством мовби висловив відчайдушний протест проти гнилої дійсності. Приблизно так ми це сприймали.
Першою я прочитав новелу "Зав'язь" і це було про мене. І про мого дідуся, який теж любив повторювати фразу "Буде в людей, буде і в нас". Зі сторінок пахло весною мого села, моїми яругами і левадами. Потім я ковтав усе, що можна було знайти. Вже студентом придбав зеленого двотомника. Рекомендував усім, кому міг. Зачитали. Двотомник Григора Тютюнника і двотомник Нодара Думбадзе – чотири книги, які в мене поцупили в середині 80-х, я за ними шкодую досі, але чомусь не можу розшукати в букіністичних крамницях...
І от Письменникові виповнилося 80 літ. Ми були з побратимами на могилі, поклали квіти, а ще хліб і цукерки, які передала Любов Голота. Постояли, помовчали. А тепер буде час ще й поговорити.
Отже, з приємністю повідомляю, що 13 грудня, у вівторок, о 17:00 у Будинку письменника НСПУ (вул. Банкова, 2) відбудеться Ювілейний вечір пам'яті Григора Тютюнника "Коли душа сповідається...", участь в якому візьмуть друзі, колеги та шанувальники одного з кращих українських новелістів. Приходьте, шановні друзі, до Тютюнника варто приходити і приходити...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
