Я не хочу, щоб минуле стріляло у майбутнє!

Провів зустріч з депутатами польського Сейму та Сенату на чолі з Міхалом Дворчиком.

У розмові з польськими колегами наголосив, що історичні питання, які нас роз'єднують зараз потрібно відкинути і шукати ті героїчні і славні сторінки, які нас об'єднують. Я розповів польським депутатам про історію моєї родини, яку у 1945 році примусово виселили з території, яка знаходиться зараз у складі Польщі. На збори їм дали чотири години і позбавили рідного дому в якому кілька століть жив рід Парубіїв. Мій дід воював у лавах Української Галицької Армії і брав участь у боях за Львів. Так, це наше минуле і воно не завжди нас об'єднувало. Отже я, як ніхто інший розумію складність наших взаємовідносин.

Але я бачу наше майбутнє. Це побудова разом з Польщею, Грузією, Литвою, Латвією та Естонією потужного Балто -Чорноморського геополітичного союзу. І я точно не хочу, щоб минуле стріляло у наше майбутнє!

Я пояснив польським колегам – наші хлопці, які сьогодні боронять незалежність України на Донбасі воюють там не лише за Україну, вони захищають всю Європу, весь цивілізований світ. І вшановуючи їхній подвиг заради миру – нам потрібно відійти від історичних дискусій, нам потрібно єднатися для перемоги і для майбутнього.

Це не політичний заклик – це моє просте людське прохання.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.