Осман Пашаєв журналіст

Олені Бондаренко та Ландику зробили експрес-тест...

03 листопада 2010, 01:18

Тези медіа-правника Тараса Шевченка про законопроєкт влади щодо змін деяких законів, які парламентська більшість хоче ухвалити замість знятого з порядку денного законопроєкту "Про доступ до публічної інформації"

Недоліки або небезпеки законопроєкту Бондаренко:

1. Немає Трискладового тесту – це одна з найважливіших речей у будь-якому законі про доступ до інфо. Якщо документ закритий – чиновник при отриманні запиту має оцінити по 3 критеріям: 1) чи є легітимний інтерес у закритті 2) чи розголошення завдає суттєвої шкоди інтересу 3) шкода від оприлюднення вагоміша за інтерес суспільства у отриманні. Якщо немає хоча б одного пункту – документ надається на запит. За такою ж схемою буде розглядати скаргу суд.

2. Більшість норм – декларації абстрактні – наприклад: Інформація, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, публікується в друкованих засобах масової інформації (вся чи що??) норма наче красива – насправді юридично ні про що. Таких норм багато.

3. Для оприлюднення інфо через змі треба договори. Без договору не можна? Не зрозуміло платити має держава чи ЗМІ?

4. Немає строків оприлюднення інформації органів влади (не на запит, а наприклад на сайті або в пресі – коли захочуть тоді оприлюднять.

5. Законопроект залишає в силі таке поняття як власність на інформацію та державну власність на інформацію. Це одна з найбільших дірок зараз через яку не надають інфо – кажуть це наша власність і до побачення.

Інформація, створена на кошти державного бюджету, є державною власністю.

для захисту інформації створені спеціальні інституту – у першу чершу інституту авторського права, інститут державної таємниці. в ЖОДНІЙ нормальній країні немає права власності на інформацію. Це українська вигадка, яку Бондаренко розвиває, а Шевченко пропонує скасувати.

6. Бондаренко вносить купу новел в інші норми закону про інформацію. Наприклад, недостовірна інформація – інформація, яка в силу тих чи інших причин не адекватно відображає стан, властивості, якості, ознаки суб'єктів і об'єктів (предметів, процесів, технологій, ресурсів тощо), фактів, подій, явищ тощо.

З такою нормою журналісти програють всі позови щодо оціночних суджень – бо їм скажуть, що оскільки вони не адекватно відобразили якості субєктів – значить поширили недостовірну інформацію – а за це відповідальність. Є ще визначення дезінформації:) Таке враження, що їм Б...к допомагав проект писати)

7. Законопроект Бондаренко повертає право органу влади судитися з журналістом і вимагати відшкожування моральної шкоди! ми в 2003 році домоглися цієї вкрай важливої поправки в закон про інформацію – Бондаренко свідомо чи не свідомо не перенесла її у свій текст.

8. Законопроєкт не регламентує право особи на доступ до інформацію про себе. натомість груба помилка – відсилає до закону про захист персональних даних, вказуючи, що той закон визначає статус інформації про особу. грубість помилки в тому, що закон про персональні дані стосується лише "обробки даних у базах даних і картотеках" і застосування його положень для одиничних випадків чи для журналістики суттєво суперечило би стандартам свободи слова. там без згоди людини її імя назвати не можна!

9. Не передбачено захисту, який надається посадовим особам, що розголошують суспільно значиму інформацію про корупцію зловживання тощо. один з міжнародних стандартів.

10 Витвір Бондаренко не знімає питання неадекватних грифів "не для друку", "опублікуванню не підлягає". стаття про службову таємницю – залишає всі існуючі зараз діри, надаючи дуже широкі можливості віднести туди що завгодно. наприклад:

"До службової таємниці відноситься:

інформація, унаслідок розголошення якої можливе порушення конституційних прав і свобод фізичних і юридичних осіб;

інформація у сфері...територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням."

11. Строк відповіді на запити 20 РОБОЧИХ! днів – тобто місяць) нехай вас не вводить в оману речення в законі – Строк вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати п'яти робочих днів. Бо інформацію вам нададуть саме у 20 денний строк. У 5 денний ви отримаєте лише відмову якщо запит не буде задовільнятися.

12. Зявилися ексклюзивні підстави для відмови на ваш запит: не вказано телефонного номеру або адреси електронної пошти запитувача;

не вказали телефон – допобачення))), дарма, що телефон не є обовязковим реквізитом запиту за цим же законом.

13. Відмову у запиті не потрібно мотивовувати. це навіть гірше ніж чинна редакція

14. Немає мінімальної кількості сторінок з яких не береться плата.

15. Проект звужує коло осіб, до яких можна подавати запити – випадають наприклад особи, що фінансуються з держбюджету (щодо витрачання бюджетних коштів) – наприклад Національний університет, чи НТКУ, особи що виконують делеговані повноваження, а також випали будь-які особи які володіють суспільно – значимою інформацією.

16. Закон також передбачає, що норми про доступ стосуються випакадків, коли один орган влади подає запит до іншого... це не має бути предметом регулювання цього закону.

Перераховане те, чого немає або є маячнею у проекті Бондаренко порівнянні з проектом Шевченка, який готували громадські організації (більша частка – ЦППР)

позитив (принципові речення які є і там, і там):

1. є чіткий обовязок оприлюднювати певну інформацію на власних сайтах – списали в нас. але немає строків

2. передбачене ведення реєстру запитів та відповідей (слабше ніж у проекті Шевченка)

3. є принцип що якщо обмежений доступ лише до частини інформації у документі, то документ все рівно надається за винятком цієї інформації (скопійовано з проекту шевченка)

4. передрано (грубе порушення авторського права між іншим) низку не принципових статей – порядок оформлення запитів, конфіденційна інформація,

коли перечитував вперше здавалося, що кількість позитивних речей більша. але коли почав фіксувати, то реально нічого хорошого. крім того деякі речі видно лише коли вчитуєшся. після швидкого прочитання я думав що запити задовільняють за 5 днів – вчитався виявилося 20...

ПС. Висновок Тараса Шевченка

1) Влада в особі Бондаренко та Ландика подали цей проект просто щоб тягнути час. Розробники поставилися до роботи не серйозно.

2) Треба аргументовоно наполягати на голосуванні проекту АШ, якщо відхилять і якщо у першому читанні приймуть проект Бондаренко, тільки тоді може мати резон витрачати уйму часу на те щоб цей проект прикрасити між першим і другим читання. зараз не має жодну сенсу працювати над їх текстом в напрямку покращення.

powered by lun.ua
Коментарі — 2
Критикан-2 _ 03.11.2010 09:33
IP: 46.30.167.---
А чому мовчить Серьога Лещенко? Начебто, 2 листопада було вчора.
Жила _ 03.11.2010 06:55
IP: 95.135.103.---
Ох, і Ландик – порося!
Підійди-но, дам лося!
(зрілий П.Тичина)
Краще мати Бондаренко,
Ніж два "Норди"
(О.Чаленко)
Зеленський2 Aтака Путіна1199 Україна та Європа1071 Донбас3 Корупція1303
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter