Отвечаю за базар

Нарешті відчуваю спражню підтримку від тих, кто є моїми колегами і друзями. Розумію, що з жартами та блюзнірством варто кінчати, здебільшого мої дописи є провокацією в блогоцарині аби подивитися на реакції.

Ну висновок невтішний: або мені варто піти на прийом до Глузмана, або почуття гумору, справжні думки на наміри текстом не передати. Може, настав час переходити на відеоблоги:). Все що я написав тут є щирим, але є суттєва відмінність між написаним та зробленим. Бажаю всім – в тому числі і друзям – не боятися власних думок, але робити те що маєте, або те, чого не можете не робити

Чи не є це з мого боку поведінкою того самого козла, який заважає всім-"їм" жити?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.