Міжпартійна передвиборча дискусія: питання експертів щодо економічних політик
4 липня в "Укрінформі" відбулася друга з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи Виборча Рада UA та Реанімаційного Пакету Реформ. Ці дискусії мають на меті ознайомити виборців з баченням і стратегіями рейтингових політичних партій, а конкретно ця зустріч була присвячена економічній політиці. Виходячи з великого обсягу дискусії, публікую її по частинах. Перша частина була присвячена податковій реформі, друга – земельній реформі, а третя – проблемі втручання силовиків в економічну діяльність. Ця публікація містить відповіді представників політичних партій на питання експертів громадських організацій. Нижче подана стенограма з мінімальними редакційними правками.
Юлія Чеберяк (експертка з енергоефективності Громадянської мережі "ОПОРА"): Перше питання: як ваші політичні сили вбачають подальший розвиток питання ринку газу – коли, за яких умов, що зараз заважає створити такий ринок, і коли буде достатня кількість постачальників на ринку, щоби споживач міг вибрати для себе найкращого. Друге питання: як ваша політична сила планує вирішувати питання енергомодернізації житлового фонду багатоквартирних будинків, якими механізмами, за які кошти.
Олександр Пліва (головний експерт групи РПР "Муніципальний розвиток"): Були пропозиції відкрити і продавати державну землю, були пропозиції здавати на оренду на 20-30 років. Що треба зробити, щоб, коли відкриється ринок землі, зокрема, можна буде продавати державну землю? Щоб не сталося, що продавати можна, але чомусь вона не продається, як це сталося з приватизацією. Друге питання щодо силових органів. Дуже часто ініціатор хтось є інший, наприклад, конкурент замовляє іншого. Що треба зробити, щоб і бізнес захотів грати по правилах і не залучати силові органи для того, щоб отримати додаткову частку ринку або щось монополізувати? Третє питання у контексті того, що було проговорено, можливо, прозвучить трошки дивно, але питання відкритості інформації про суб'єктів господарювання. У нас є такий Єдиний державний реєстр, який має працювати з початку року, його досі немає (це питання до уряду насправді), і є державне підприємство, яке саме визначає обсяг інформації про суб'єктів господарювання, яку воно викладає у публічний доступ. Отже, питання – як політичні партії будуть реалізовувати політику доступу до публічної інформації щодо суб'єктів господарювання, документи дозвільного характеру, які їм належать, питання реєстрації власності і т.д.?
Тетяна Астахова (громадська організація "ЕкоДія"): Яка ваша позиція з підтримки питань сталої енергетики, заходів з енергоефективності та взагалі проблематики захисту довкілля?
Валерій Пекар (модератор): Прошу представників політичних партій використати свої дві хвилини для відповіді на будь-яке запитання з вищезазначених. Оберіть одне, де ви є фахівцем.
Галина Третьякова (партія "Слуга Народу"): Описана мною раніше модель оподаткування домогосподарства передбачає те, що домогосподарства зможуть отримувати оті пільги. Це знижки, які дозволяються не фізичній особі, а саме домогосподарству, яке живе під одним дахом. І не тільки фонд енергоефективності має працювати, але й власні кошти, якщо домогосподарства витрачає саме на це, з них не має братися податок. А щодо рейдерства, у нас є мирові судді.
Аліна Свідерська (партія "Голос"): Якщо брати лише одне питання, то, напевно, я звернуся до екологічного порядку денного. Дуже дякую, що підняли його. Насправді ми вже зустрічалися з експертами і погоджували ті питання, які, ми розуміємо, важливі для суспільства і для України. І в нас підхід секторальний. Тобто ми хочемо зробити так, щоби питання, наприклад, тієї ж екологічної інспекції, екологічного податку працювало в усіх сферах починаючи з енергетики до переробки сміття, до захисту лісів, до захисту повітря, тварин... І так само ми ще окремо виділяємо питання екології в регіонах бойових дій, тому що розуміємо, що це бомба сповільненої дії, і ми вже зараз маємо думати, як вирішувати це питання, і про це поки що ніхто не говорить. Ці механізми ми хотіли би розробляти. Скоро ми опублікуємо нашого "еко-адженду", яку ми готові з усіма обговорювати і покращувати.
Павло Кухта (партія "Голос"): Додам ще одне: тут кілька питань було про те, як все ніби прийняли, але нічого не робиться. Це вирішується не абстрактними змінами, а призначенням професійного уряду, який якісно виконує свої обов'язки, замість того, аби створювати схеми та просувати чиїсь інтереси. В цьому партія "Голос" точно готова прийняти участь.
Ніна Южаніна (партія "Європейська Солідарність"): Я візьму складне питання відкритості інформації щодо суб'єктів господарювання. Я хочу наголосити, що це найскладніше питання для нашої країни. І зараз, в процесі структурної реформи державної фіскальної служби, ми будемо мати ще дуже багато викликів, пов'язаних з розкриттям комерційної інформації, особистої інформації. Навіть електронне декларування показало, що наше суспільство не готове до відкритих реєстрів, які б надавали таку більш повну інформацію, якою раніше ніхто не володів. Тому ми тільки цим шляхом почали йти. Ми стоїмо на порозі автоматичного обміну великою банківською інформацією з 95 країнами світу і обробкою цією інформації. Насправді, наскільки ми справимося, буде залежати від того, як ми реалізуємо всі рекомендації, які нам надає зараз технічна місія МВФ. Я сподіваюсь, що саме їхні зусилля і поради навчать нас, як це зробити. І якщо ми не виконуємо їхні прямі установи, нам тоді просто край в багатьох питаннях. Тому що ми зараз все автоматизуємо, робимо з'єднані системи, які не дозволяють використовувати інформацію проти фізичних осіб для рейдерства, для інших шахрайських дій. Тому тут співпраця з усіма експертами і суспільством дуже важлива. Ми будем приділяти цьому дуже велику увагу. Це найголовніше зараз.
Іван Мірошниченко (партія "Сила і Честь"): Ми не обіцяємо популістично знижувати тарифи, хоч там і є ресурс, тому що собівартість 180 доларів, а продаємо там по 280 і так далі. Рішення більше знаходиться в площині збільшення видобутку газу. В Європі 68 мільярдів кубів добували в 60-ті роки, нас законсервувало. Тому рішення там. Ми маємо поновлювати видобуток і нашу газотранспортну систему завантажувати нашим газом включаючи експорт в Європу. В якій вже кількості – це інша дискусія. Біоенергетика, ідем далі. Енергозбереження, я з вами погоджуюсь. Ми взагалі маємо ставити питання оновлення інфраструктури ЖКХ всієї. І тут, я говорив, є роль держави. Якщо ми зможемо і хочемо підтримати внутрішній попит і вирішувати такі важливі питання, як енергозбереження і енергоефективність, нема нічого поганого, щоб держава мала широку програму з локалізованими витратами на оновлення всієї інфраструктури. Ми просто маємо витрачати ці гроші тут, в Україні, на наших виробників. І тоді ми і попит підтримуємо, і завдання це вирішимо. Земля. По землі все зрозуміло: у нас державна земля в Держгеокадастрі все розписана. Про Академія наук вже говорили, ще є земля Міністерства оборони, Міністерства АПК. Тут все залежить від людини: є людина, є воля, всі цифри вже відомі. Процедура, я вже казав, – не передавати в оренду, продавати права. Корпоративні конфлікти. Вони постійні, ми з цим стикаємося, замовлення постійні. Той на того, той на того – воюють, в кого більше сили, більше прав. Тут просто відповідальність за використання цього ресурсу в кримінальних цілях. Доступ до публічної – погоджуюся. Захист довкілля – хочу додатково ще з вами зустрітися, в нас є в програмі такі речі, як програма по очистки рік, Дніпра і всіх решти. По сміттю. Є законопроекти в Раді, і треба перестати конфліктувати, а прийняти вже якийсь збалансований закон. Бо в нас вже сім відсотків території в смітті. А вони воюють, така в нас тактика в парламенті: побільше законопроектів, щоб ні один не пройшов. А ще ніхто не казав про ліс. Я вважаю, що ми з колегами маємо запровадити історію приватних лісів. Не викуповувати ліси, які є. А, наприклад, там, де є землі закинуті, захащені, або там, де держава не може ліс поновити, нема нічого поганого, якщо приватний інвестор не забере існуючий ліс, а висадить ліс, виростить його і на комерційних умовах буде з ним працювати.
Сергій Марченко (партія "Українська Стратегія Гройсмана"): Я зупинюсь на двох питаннях. Ринок газу: в першу чергу, потрібно сконцентрувати свою увагу на внутрішньому газовидобутку і продовжити практику аукціонів на нові ділянки видобутку газу. Ця практика показала свою ефективність. Останнім часом вона досить активно іде, і ми в цьому контексті вже попадаємо в періодику європейську як країна, яка відкрита, яка залучає ефективних інвесторів саме на ринку газу. Це, на жаль, тільки зараз такі активні шляхи йдуть. Щодо житлово-комунального господарства і фонду житлово-комунального господарства – це сфера відповідальності органів місцевої влади. Тому треба дуже обережно підходити до таких речей. Інструменти держави – це фонд енергоефективності і теплі кредити. Можна інші інструменти залучати, але, знову ж таки, я би, в першу чергу, сфокусувався на тому, що, оскільки це від місцевих органів влади, вони мають свої можливості на сьогоднішній момент. Нагадаю, що бюджети розвитку великих міст від Запоріжжя до Дніпра – більше мільярда гривень. Кошти в модернізацію мережі житлово-комунального господарства не вкладаються практично. Будуються різні покращення для довкілля і так далі, які видно, які популярні, але кошти в модернізацію не вкладаються. Тому я би створив механізми для контролю або приватизації видатків органів місцевого самоврядування саме на такі важливі речі.
Сергій Соболєв (партія "Батьківщина"): Перше питання, на мій погляд, ключове питання. Що далі буде з газотранзитною угодою? Втрата майже трьох мільярдів доларів в рік – це буде удар по всій газонафтовій галузі в Україні. Якщо не буде запропонована альтернатива цій газотранспортної угоді, я вважаю, що це буде тотальний крах. Не лише окремої газотранспортної структури, але й всього НАК Нафтогаз України. Поки що ми не бачимо навіть елементарних переговорних речей, які б рухались вперед. По-друге, я вважаю, що поки ми почнемо розвивати свій власний газ в тих об'ємах, які нам необхідні, нам треба все зробити можливе для того, щоб дійсно був створений ринок завезення газу різними методами. Якщо в найближчі три роки не будуть збудовані термінали, в тих умовах, коли Сполучені Штати стали найбільшим експортером газу в світі, обігнавши Росію і Норвегію, ми отримуємо ситуацію, коли ми не встигнемо наздогнати ті параметри, які сьогодні існують. Третє ключове питання – це негайно відновлювати на будь-яких умовах і пропонувати будь-що двом світовим компаніями, які реально профукав Янукович, у сфері сланцевого газу. Я зараз запускав би їх на будь-яких умовах. І всі розказні там про забруднення навколишнього середовища... Подивіться новітню технологію США, якою володіють лише вони, я вважаю, дадуть можливість нам збільшити видобуток газу, а відповідно, й абсолютно ринкове регулювання ціни на газ, як це сталося за останні 10 років в Сполучених Штатах Америки. Більше того, це стратегічне рішення, бо ключове, ви знаєте, сланцеве сховище газу – це Слов'янськ. Це захист, в тому числі, східного кордону, якщо туди зайде американський інвестор. І останнє, я вважаю, що те, що зробили з п'ятирічною можливістю канікул при завезенні електромобілів, – це найкраще, що зробив парламент, але на цьому зупинятися не можна. Далі повинні бути стимулюючі механізми, в тому числі через систему мит, оподаткування, щодо створення бази розвитку електромобілів в Україні. І перше, з чого треба почати, це "собака на сіні" – Запорізький АвтоЗАЗ, який нічого не сплачує до бюджету, податок на нерухомість, податок на землю, маючи шикарні території, простимульовані спеціальним законом.
(Далі буде остання частина, присвячена пенсійній реформі.)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
