Що кожний з нас робить для перемоги. Журналістам, блогерам та ЛОМам.
Якщо навіть взяти позитивний сценарій, то до перемоги нам воювати ще мінімум рік. А може бути – й 3-5 років. Але цей текст – не про прогнози.
Навіть за дуже позитивного сценарію наступний рік буде дуже важким для наших сил оборони. Наступати на переважаючі сили противника надзвичайно важко. І ми щодня втрачаємо найкращих наших представників – найбільш активних, чесних та відповідальних. Які живуть за принципом: "Якщо не я, то хто?". Це про наш потенціал, про наші шанси на швидкий розвиток України.
Тож чим швидше переможемо, тим менше втратимо життів, менше буде руйнувань та іншої шкоди від російської агресії.
Багато наших героїв вже півтора роки під обстрілами, у багнюці та пилюці, у морози та неймовірну спеку, коли треба бігати у броніку та іншими десятками кілограмів на плечах. Багато хто відмовляється від відпусток, бо потрібен на фронті. Наприклад, мій племінник взяв кілька днів аби поховати маму. Усе це руйнує здоров'я навіть найміцніших.
Усі в тилу мають про це пам'ятати кожного дня. І кожного дня ставити собі запитання: "А що ще я можу зробити заради перемоги, як ще я можу допомогти нашим?"
Тому кожний журналістський матеріал, кожний пост у соцмережах має бути спрямований на виконання одного або всіх наступних завдань:
- об'єднання українського суспільства заради нашої найважливішої мети;
- збільшення підтримки України у світі;
- сприяння вирішенню дуже конкретних проблем, які заважають нам прискорити наближення перемоги;
- протидія російській та корупційно-олігархічній пропаганді, спрямованій на послаблення України.
Величезна шана та подяка усім журналістам та популярним особам, які усе це розуміють та діють відповідно.
Зовнішня аудиторія.
Так сталося, що доля майбутнього світу сьогодні вирішується в Україні.
І масштаби завдань, які стоять перед нами, такі, що лише величезних зусиль президента Зеленського, дипломатів та інших представників держави, абсолютно недостатньо.
Кожний наш громадянин, хто має такі можливості та здібності, повинен доносити інформацію про злочини росії, важливість посилення підтримки України та необхідність нашої перемоги до усіх людей на планеті.
Мене щиро дивують регулярні пости деяких наших відомих і не дуже співгромадян із закордонних курортів. Війна довга. Люди мають відпочивати та розслаблятися. Але не дратуйте наших людей, які без відпочинку роблять найважчу у світі роботу заради усіх нас. Краще зробіть щось корисне, якщо маєте час.
Найбільша відповідальність – на журналістах та інших лідерах громадської думки. Постійно думайте, як можна вплинути на аудиторію різних країн прямо або через корпункти іноземних видань.
Поясню на прикладі санкцій. Незважаючи на успішне знищення нами російської зброї та техніки, її ще дуже багато. А виробництво таки зростає, хоч і не тими темпами, як це намагається показати їхня пропаганда. Наші спеціалісти постійно досліджують російську зброю і техніку та виявляють величезну кількість деталей західного виробництва у широкій номенклатурі. Йдеться про ракети, бронетехніку, артилерію, гелікоптери, засоби РЕБ та багато іншого. Ці дані постійно передаються нашим іноземним партнерам.
Публічна частина цієї роботи відображена у документах Міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола.
Один з останніх документів, переданих урядам країн-партнерів, що містить дослідження іранських Шахедів, описаний в останній статті The Guardian.
Чим більше ми будемо привертати уваги світу до важливості кардинально обмежити російський ВПК, тим більше буде відповідних дій.
Банальний приклад: журналісти можуть завалити керівництво корпорацій, продукцію яких знаходимо у російській зброї, журналістськими запитами. А наші громадяни можуть організувати пікетування офісів цих корпорацій у різних країнах. Те саме стосується також урядів відповідних держав. А також тих країн, бізнес яких допомагає обходити санкції.
Наші журналісти-розслідувачі можуть намагатися відслідкувати ланцюги прихованих поставок, доповнюючи зусилля наших урядових структур.
Пишу про зброю, бо сьогодні це мені найближче. Але це стосується також усіх інших видів санкцій.
Але ви можете взяти для себе будь-яку іншу тематику – ядерну, продовольчу, екологічну, енергетичну безпеку. Пояснювати людям у світі, що російська агресія вже робить їхнє життя гірше, а в перспективі наражає на величезну небезпеку усіх на планеті через теракти, перевороти, розповзання воєнних конфліктів, хвилі мігрантів, шкоду довкіллю тощо. Можете сфокусуватися на злочинах проти наших дітей та доносити до аудиторій різних країн конкретні історії. Або на темі важливості відповідальності агресора для збереження безпечного світового порядку.
Наші редакції можуть об'єднуватись із корпунктами чи редакціями конкретних країн, включаючи регіони Азії, Африки, Латинської Америки – йдеться не лише про умовну проукраїнську коаліцію. Переконуйте, домовляйтеся про постачання для них ексклюзивної інформації про російську агресію та її наслідки для їхньої аудиторії.
Якщо не вдається домовитись із виданнями, шукайте популярних блогерів, громадські організації чи інших місцевих лідерів громадської думки, популярних у соцмережах. Підключайте до цієї роботи тамтешню українську діаспору та волонтерів. Експертів та науковців з конкретної тематики. Координуйтесь із нашими дипломатами та командою офісу Зеленського. Якщо кожна наша більш-менш потужна редакція зможе взяти на себе одну-дві принципові для нас країни, вже буде певний результат.
Якщо можете знімати міні-серіали – тим краще. Відео формат сприймається найкраще. Більше конкретних людських історій.
Адаптуйте кожний матеріал, під запити місцевої аудиторії. Наприклад, якщо пишете про масштаби цієї війни, порівнюйте довжину лінії фронту з протяжністю кордонів конкретної країни або іншими добре знайомими для цих людей параметрами. Або порівнюйте кількість вкрадених окупантами наших дітей з кількістю населення міста, близького до конкретної аудиторії.
Коли ви побудували канал виробництва та постачання інформації до конкретної країни, підключайте до її розповсюдження все більше місцевих майданчиків.
Внутрішня аудиторія.
Журналісти та популярні особи завжди мають бути максимально відповідальними у власних публічних комунікаціях. А в цей конкретний історичний момент, коли йдеться про майбутню долю нашого народу та всього світу, рівень відповідальності зріс безпрецедентно.
Кожний журналіст має думати про донесення власних матеріалів до максимальної аудиторії. Але думати лише про кліки, лайки та власний PR і шкодити при цьому інтересам безпеки чи суспільної єдності так само безчесно, як і красти з державного бюджету.
Маємо розуміти, що масштаби російської пропаганди залишаються величезними. Вони давно навчилися говорити українською, імітувати українських патріотів і навіть маскуватися під умовних "порохоботів". Частина "хороших руських" та інших іноземних спікерів може з піною у рота "боротися" із путінським режимом та "підтримувати" Україну, але постійно непомітно просувати кремлівські наративи. Завжди пам'ятайте, що російський режим навчився імітувати все, у тому числі опозиціонерів.
Тому десять разів перевіряйте кожну інформацію, думайте, чи стане вона допомагати ворогу вносити розкол в українське суспільство, чи посилить вона їхні атаки на військово-політичне керівництво України.
Наприклад, дехто критикує владу, мовляв, створює завищені очікування суспільства, а потім наступає розчарування. Але маю право сказати, як журналіст та редактор із величезним стажем: журналісти теж створюють такі очікування. Критично ставтеся до усіх заяв іноземних політиків та експертів, не треба автоматично переказувати їхні висловлювання. Вчіться рахувати, співставляти воєнний потенціал, досліджуйте кожну тему. Тоді зможете ставити адекватні запитання будь-яким спікерам.
Критикувати владу можна і треба. Але виключно за конкретні максимально перевірені помилки, якщо ви системно дослідили тему та можете підкріпити висновки детальними цифрами та фактами. І обов'язково – з конкретними пропозиціями від реальних фахівців.
Величезна подяка тим журналістам, які конструктивно вказують на неприпустимість тих чи інших витрат на всіх рівнях або професійно досліджують конкретні зловживання.
Треба нещадно боротися із корупцією. Збирати докази та передавати владі та правоохоронним органам. А за умови відсутності адекватної реакції – обов'язково оприлюднювати.
Натомість загальні істерики у соцмережах про "зраду" та корумпованість власної влади без жодної конкретики – політиканство, яке межує із реальною зрадою. Це допомога ворогу.
Зберігайте спокій та конструктивну тональність. Завжди пам'ятайте, що війна руйнує психіку усіх українців, і особливо – наших героїв на лінії фронту. А ворог не припинить атакувати нас, розкачувати нашу психіку, змушувати робити помилки, роздмухувати конфлікти всередині нашого суспільства.
Тож дуже прошу, коли пишете кожний матеріал, кожний пост – думайте про нашу спільну головну мету. Ми всі маємо бути відповідальними та працювати на перемогу України. Дякую за вашу мудрість та розуміння.
Слава Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
