23 липня 2022, 12:06

"Корейський варіант" для української війни: є нюанси

Західні експерти періодично пишуть про можливість застосування в Україні мирного врегулювання за зразком корейської угоди про перемир'я, підписаної у 1953 році. В будь-якому випадку, корейський досвід підлягає вивченню, а його уроки – можуть стати в окремих випадках позитивним прикладом, а в інших – застереженням.

Наприкінці 1945 року, після перемоги над Японією, США та СРСР розділили Корею по 38-ій паралелі, і таким чином було утворено дві корейські держави. Обидві з них претендували на всю територію півострова і не визнавали поділ, приблизно як у нас критикували "Мінські угоди". Влітку 1950 року війська Кім Ір Сена перейшли кордон, звичайно при цьому звинувативши південнокорейців у тому, що ті "перші почали". Наступ розвивався стрімко, за пару місяців було захоплено майже всю територію Південної Кореї, включаючи Сеул. Тим часом прокинулися США, за підтримки ООН сформували потужну коаліцію, висадили морський десант і погнали північнокорейців назад. На підтримку Кім Ір Сена виступив Китай і сформував чисельний експедиційний корпус, почалися прямі бойові зіткнення американської і китайської армій. СРСР надавав допомогу інструкторами та технікою. Наступним етапом ескалації став ядерний шантаж, проте до застосування зброї масового враження не дійшло. З обох сторін воювало по мільйону військовослужбовців, жодна із сторін не могла досягти перемоги на полі бою. Загальні втрати із врахуванням мирного населення перевищили 2 мільйони осіб, інфраструктура була тотально зруйнована на обох частинах півострова.

В результаті у 1953 році підписали угоду про перемир'я, в якій знову ж таки визнали 38-у паралель демаркаційною лінією. Важливим фактором для цього стала смерть Сталіна, після якої СРСР заглибився у власні проблеми і дав згоду на припинення війни. Договір про перемир'я відмовився підписувати лідер Південної Кореї, вважаючи його "зрадою". До сьогодні не підписано великого договору про мир, але і договір про перемир'я дозволяє зберігати відносний спокій протягом 70 років.

Для України проміжним варіантом може стати відкидання військ супротивника на позиції станом на 23 лютого 2022 року, і після цього нам запропонують "корейський варіант" угоди про перемир'я. РФ же ініціює прямо і через своє лоббі на Заході інший, "північнокорейський варіант" – фіксація нинішньої лінії фронту і зупинка бойових дій. В.Зеленський не приймає такий варіант, і вчора вчергове в інтерв'ю для The Wall Street Journal заявив, що заморозка війни лише спонукає Росію до нової ескалації конфлікту. Тому на сьогодні політичною доктриною України залишається план витіснення за підтримки союзників військ супротивника за "38-у паралель", і лише після цього застосування дипломатичних методів повернення решти окупованих територій.

Дуже важливим елементом корейської угоди про перемир'я було отримання безпекових гарантій. Гарантом безпеки Південної Кореї стали десяток постійних американських військових баз на її території, із контингентом 28 тисяч військовослужбовців, важким озброєнням, десятками сучасних бойових літаків і протиповітряною системою THAAD. У 1958-1991 на корейській території була розміщена американська ядерна зброя. На озброєнні південнокорейської армії перебувають ракети Hyumoon 2 з дальністю до 800 км.

Американська військова присутність дала змогу провести реформи уряду Пак Чон Хі та створити "корейського економічного тигра". До речі, досвід створення потужних чеболів, які виробляли конкурентну на світовому ринку продукцію та працювали за підтримки держави, є цікавим і корисним для поствоєнних планів. І це може стати варіантом трансформації від олігархічної системи до нової індустріалізації в рамках загального тренду на інтеграцію в європейську екнономіку.

А досвід корейської війни актуалізують і в Китаї. Минулого року у прокат вийшов фільм "Битва при Чосинському водосховищі", який подивилися в кінотеатрах 115 мільйонів китайців – абсолютний рекорд за всі часи. Окрім спецефектів і драматичного сюжету, там активно просувається і політичний меседж – китайці вже воювали з американською армією і навіть мали військові перемоги. "Командир, а скількох американців потрібно вбити, щоб стати героєм?" – ця цитата повинна готувати аудиторію до певних подій. У світі стає все більш неспокійно.

Виклики енергетичної безпеки: як пройдемо зиму?

Зима може стати складною і холодною не лише для Європи, яку Газпром зараз шантажує газовою зброєю. Перед Україною стоять не менші виклики і загрози в плані енергетичної безпеки...

"Корейський варіант" для української війни: є нюанси

Західні експерти періодично пишуть про можливість застосування в Україні мирного врегулювання за зразком корейської угоди про перемир'я, підписаної у 1953 році...

Державне управління в особливий період

Після закінчення війни миттєвого повернення до мирного життя не відбудеться. Занадто багато зруйновано – і це стосується не лише інфраструктури, так само знищено виробничі ланцюжки, соціальні зв'язки, мільйони громадян стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами...

Найбільш вагомою санкцію проти РФ повинно стати нафтове ембарго

Якщо західні країни захочуть змусити російське керівництво до поступок і до миру в Україні, найбільш суттєвим може стати їх рішення про запровадження ембарго на покупку російської нафти...

Реформу СБУ потрібно розморозити

В порядку денному останнього пленарного тижня шостої сесії Верховної Ради законопроекту про СБУ знову немає. Водночас, згідно підготовленого до другого читання тексту, вже з 1 січня цього року у нас мала працювати нова реформована спецслужба...

2022-ий рік стартує одразу з кількома політичними викликами

У грудні традиційно Український інститут майбутнього публікує прогноз на наступний рік, із повним текстом можна ознайомитися тут. Перші презентації прогнозу та отриманий зворотній зв'язок підтверджують наявність кількох серйозних викликів, які переходять у 2022-ий із поточного року і проявлять себе, не чекаючи закінчення новорічних канікул...