безальтернативне запозичення брейвіка

чи випадково апокаліптичний погляд на світ, вкорінений в дитячих травмах брейвіка, знайшов саме такий вихід?

чи випадково рішення брейвіка "приєднатися до руху спротиву", та знайти "альтернативну форму протидії" призвело до обрання саме насильницької?

чи випадково брейвік був обізнаний з різноманітними джихадами й запозичив з них саме насилля?

можливо.

але чи не була б ймовірність саме такого виходу, саме таких запозичень, саме насильницьких форм меншою, якби хоча б хтось з його викладачів, авторів історій про тамплієрів, місцевих християнських автортетів, консервативних лідерів, норвезьких журналістів, масонів його ложі чи, мама врешті-решт, нагадали йому про громадянський джихад як не менш ефективний метод ненасильницького спротиву?

напевно.

не встигли зупинити?

можливо.

але за власним зізнанням, ще 2000го року брейвік вирішив, що "демократична боротьба проти ісламізації європи, проти мультикультуралізму, програна". це значить, що якщо у служб безпеки та поліції на знешкодження можливого вбивці були години після публікації його "творів", то у всіх згаданих вище – більше 10 років. просто не встигли попередити.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.