Пільги для наближених? Дзуськи!
Мабуть, всі пам'ятають нещодавній та попри це сумнозвісний урядовий законопроект N2515 щодо трансферного ціноутворення, яким чинна влада запроваджувала чергові пільги для наближених до неї компаній. Давайте пригадаємо його основні нововведення.
Так, ініціатива передбачала, що всі операції українських компаній з нерезидентами, в країні яких ставка податку на прибуток на 5 відсоткових пунктів менша, ніж в Україні, є контрольованими. Таким чином, компанії зобов'яжуть інформувати Міністерство доходів про укладені угоди та документально обґрунтовувати ринковий рівень цін у них.
А тепер – перше суттєве "але": ці нововведення не поширюватимуться на металургійний та хімічний бізнеси аж до 2018 року. Тобто компаніям, які працюють у цих галузях, дозволять при реалізації товарів за кордон встановлювати ціну договору на 5% меншу від звичайних цін. Якщо до цього додати ще й те, що в Україні металургійний та хімічний бізнеси зосереджені в руках владних олігархів, всі крапки над "і" розставляються автоматично.
Але це ще не все. Урядовий законопроект передбачав, що якщо за результатами аналізу контрольованої операції податкова почне проводити перевірку, то вона може тривати до півроку. Не важко здогадатися, що таким чином влада отримає дієвий інструмент тиску на підприємців, оскільки на час перевірки компанія не матиме змоги нормально працювати.
От і виходить яскрава характеристика всієї діяльності нинішньої влади, яку можна описати однією фразою: "своїм" – усе, з решти – можна дерти по 3 шкіри.
Саме тому цього тижня фракція "Батьківщина" подала до профільного комітету свої пропозиції до урядового законопроекту N2515 щодо трансферного ціноутворення. Запропоновані зміни дійсно дозволять перетворити урядовий законопроект на дієвий механізм боротьби з мінімізацією оподаткування, через яке з України з-під оподаткування, за найменшими оцінками, щорічно виводиться близько 100 млрд грн.
По-перше, ми наполягаємо на тому, щоб у законопроекті був присутній принцип рівності без жодних преференцій, тобто щоб його дія поширювалася на усі без винятку галузі. Досить лобізму!
По-друге, у законопроекті не передбачено механізму обрахування ринкової ціни у разі укладення ф'ючерсних або форвардних контрактів. А це – чергова можливість безпідставно здерти з підприємств додаткові кошти. Наведу приклад. Підприємство уклало ф'ючерсний контракт на продаж певної продукції за кордон по ціні, яка на той момент відповідала кон'юнктурі ринку, але на час постачання зазначеної продукції ціна на неї на ринку суттєво зросла. Відповідно існує ризик того, що податкові органи можуть донарахувати підприємству податки, взявши за відправну точку не ціну на момент укладення договору, а на час постачання товарів. Тобто підприємство буде змушене сплатити необґрунтовані додаткові податки та таким чином зазнати збитків. Натомість ми пропонуємо брати за основу ціну на момент укладення ф'ючерсного чи форвардного контракту. Таким чином ми повністю виключимо будь-яку можливість фактично незаконних поборів.
По-третє, ми пропонуємо скоротити термін можливої перевірки податкової удвічі, тобто з півроку до 3 місяців...
По-четверте, фракція "Батьківщина" наполягає на тому, щоб зазначений закон набрав чинності не відразу, а з 1 січня 2014 року. За цей час можна буде роз'яснити усі тонкощі законопроекту та підготувати відповідну нормативно-правову базу. Інакше існує ризик того, що багато підприємств, не маючи жодного розуміння нововведень, зазнають фіскальних репресій.
Лише у разі прийняття усіх пропозицій опозиції до урядового законопроекту N2515 можна буде стверджувати, що чинна влада не займається лобізмом.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
