Рецепт від корупції в адмінпослугах: конкуренція, відкритість та можливість вибору

Українські чиновники роками розбудовували загальнодержавну фінансову піраміду, яка мала годувати передовсім представників центральної влади, залишаючи регіони на "сухому пайку". Кошти вимивалися із місцевих бюджетів і стікалися в центр, де в ручному режимі розподілялися між регіонами. Якщо в регіоні місцева була лояльною до чиновників найвищого рангу – вони отримували хороше фінансування, якщо ні – крихти з барського столу.

На цьому тижні народні депутати мають у другому читанні розглянути пакет законопроектів з децентралізації.

Що дасть прийняття цього пакету? Місцеві органи влади нарешті отримають додаткові повноваження з реєстрації бізнесу та нерухомості. Так само ці функції зможуть виконувати й 7000 нотаріусів по всій країні.

Та найголовніше – місцеві органи влади разом із повноваженнями отримають додатковий фінансовий ресурс. Українці щороку на оплату реєстраційних функцій витрачають близько 1 млрд грн. Ці кошти після запровадження реформи залишатимуться в регіонах. Місцева влада зможе використати їх не лише на розвиток послуг, а й на ремонт доріг, дитячих садків, шкіл та лікарень.

Українці ж отримають якісний та комфортний сервіс без черг та хабарів.

Окрім того, ми запровадили низку реформ, завдяки яким вдалося мінімізувати необхідність громадян спілкуватися з чиновниками. Найвдалішим з подібних проектів є запуск онлайн сервісів Міністерства юстиції.

Завдяки зручності та простоті використання вони користуються популярністю серед українців. Для прикладу, з моменту запуску в квітні з бізнес реєстру в електронній формі отримано 142 515 довідок, а з реєстру нерухомості – майже 95 тисяч довідок.

Електронним сервісом ДРАЦС в електронній формі скористалися 1332 особи. При цьому, безпосередньо в пологових будинках видано 2623 свідоцтва про народження.

Лише за перший день функціонування сервісу з поставлення електронних апостилів дану послугу замовили 368 українців.

Щоб завершити електронізацію та перехід до сучасних сервісів треба, щоб парламент проголосував за розроблений пакет законів.

Гостра конкуренція і можливість вибору того, хто надає послугу, мають стати тими запобіжниками, які раз і назавжди вирішать проблему хабарництва, корупції, черг, низької якості сервісів.

Чому я з такою впевненістю про це кажу? Мін'юст, не чекаючи на прийняття законів, в рамках пілотних проектів запустив у різних регіонах частину тих новацій, які прописані в розробленому нами законодавстві.

Ми запровадили принцип екстериторіальності при реєстрації бізнесу та нерухомості в окремих регіонах. Ми забезпечили можливість попередньої перевірки поданих документів, аби українцям не відмовляли у реєстрації через помилки. Всі ці новації не просто виправдали себе, а й значно перевищили наші очікування.

Окремо ми протестували здатність нотаріусів в повній мірі перебрати на себе функції з реєстрації нерухомості. У рамках пілотного проекту ми передали їм право реєструвати оренду земель сільськогосподарського призначення. Вони прекрасно справилися з поставленим завданням, розвантаживши офіси реєстраційних органів в сільськогосподарських регіонах.

Так історично склалося, що Верховна Рада не так часто, як би хотілося, приймає закони, які дійсно стосуються кожного українця. Ці 4 закони – це саме той випадок, коли Верховна Рада прийме рішення, яке здатне позитивно вплинути на якість життя кожного українця.

Документи пройшли всі інстанції і повністю готові до другого читання. Ми врахували всі побажання, які були у народних обранців, представників експертного та громадського середовища.

Зі свого боку ми зробили все можливе, щоб регіони отримали реальні повноваження та можливість розпоряджатися заробленими коштами. Мінюст відмовився від непритаманних йому функцій реєстрації, які довгий час були оплотом корупції. Прийняття парламентаріями зазначеного пакету законів по децентралізації – це завершення реформи, яку Міністерство юстиції розпочало ще на початку цього року.

Принагідно хочу нагадати, які закони входять до нашого пакету і їхні основні положення.

1. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування) (реєстр. N2981).

• кошти від надання адміністративних послуг йтимуть не в Київ, а залишатимуться в регіонах для наповнення місцевих бюджетів.

2. Проект Закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстр. N2982).

• здійснення реєстрації місцевими органами влади, нотаріусами та акредитованими суб'єктами;

• відмова від свідоцтв та скорочення строків держреєстрації;

• можливість вчинення нотаріальних дій на підставі відомостей реєстру;

• запровадження принципу екстериторіальності;

• максимальне запровадження електронних сервісів і остаточний відхід від "радянських" довідок.

3. Проект Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (реєстр. N2983).

• здійснення реєстрації місцевими органами влади, нотаріусами та акредитованими суб'єктами;

• уніфікація процедури реєстрації бізнесу та громадських формувань;

• скасування процедури підтвердження відомостей про юридичну особу.

4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг (реєстр. N2984).

• спрощення та вдосконалення процедури надання адмінпослуг;

• запровадження нового рівня інформаційної взаємодії інформаційних систем у сфері реєстрації прав на нерухомість;

• передача органами ДРАЦС відомостей про народження дитини органам соцзахисту.

P.S. Хочу окремо подякувати представникам громадянського суспільства, громадським організаціям та народним депутатам, які взяли активну участь у розробці пакету законопроектів з децентралізації

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.