27 травня 2020, 14:08

Публічні війни між керівниками державних інституцій повертаються?

Другий день Україна та її міжнародні партнери спостерігають за публічною війною між Генеральним прокурором та його заступником – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Формальним приводом для публічної війни між керівниками прокуратури стало закриття провадження щодо Рената Кузьміна прокурорами САП.

Проте реальною причиною такої дивної непроцесуальної комунікації між двома топ-прокурорами (нагадаю, Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає можливості спілкування між прокурорами у вигляді публічних відеозвернень) є відсутність реальних результатів роботи Генерального прокурора протягом майже трьох місяців на посаді і, як наслідок – необхідність призначити винуватих у власних провалах.

Подібна комбінація уже одного разу була реалізована Іриною Венедиктовою на посаді в.о. Директора Державного бюро розслідувань – тоді показати результат заважали прокурори Офісу Генерального прокурора. Нині ж, коли Венедиктова змінила посаду – показати результат їй вже заважають прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Саме тому, напередодні звіту Генерального прокурора у парламенті і виникла необхідність терміново призначити винуватих у власних невдачах.

А оскільки призначити винуватим у більш ніж двомісячному блокуванні "трешової" підозри п'ятому президентові України власного авторства Ірина Венедиктова могла тільки себе, було знайдено "вихід" – цілеспрямована дискредитація державної інституції та колективу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Цілком очевидно, що якби Генеральний прокурор переслідувала на меті досягнення результату – вона би не дестабілізувала роботу САП відеозвинуваченнями. Від цього прокурори краще працювати не стануть, а суди не почнуть розглядати справи швидше. Для того щоб зрозуміти стан справ у САП достатньо діяти відповідно до закону, організувавши проведення аудиту САП. Для того щоб покращити ситуацію у САП необхідно приймати рішення відповідно до результатів аудиту.

Сподіваюсь керівництво прокуратури одумається та зупиниться у подальших спробах руйнувати державні інституції на користь власних амбіцій зберегтись на посаді за будь-яку ціну.

Податкова амністія – мир палацам, війна – хатам

Вчора парламент ухвалив закон про податкову амністію. Ще коли Зеленський не був президентом, я переконував його, що це погана ідея. Закон передбачає добровільне декларування доходів, з яких не сплачені податки та наступне посилення податкового контролю за сплатою податків...

Закон про боротьбу з олігархами – паперовий тигр.

Замість системних реформ у сфері правосуддя, законодавства про монополії, посилення незалежності медіа та захисту журналістів, замість удосконалення, а не нищення антикорупційного законодавства, українцям пропонують чергову імітацію боротьби з новими "класовими ворогами" – "олігархами"...

Публічні війни між керівниками державних інституцій повертаються?

Другий день Україна та її міжнародні партнери спостерігають за публічною війною між Генеральним прокурором та його заступником – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури...

Зеленський перетворюється на Порошенка?

Однією із найбільших проблем президента Петра Порошенка було те, що він часто говорив неправду. Особливо прикро це було чути від наших іноземних партнерів...

Незалежного прокурора не можна примусити. Його можна лише звільнити.

Я не знаю, яке буде рішення парламенту, але користуючись нагодою хочу звернутися до людей, до кожного українця. 28 років українська прокуратура була інструментом тиску та політичних репресій...

Чому важлива міжнародна підтримка в реформі прокуратури?

Починаючи з осені 2019 року ми змінюємо прокуратуру та робимо її прозорою, зрозумілою та вартою довіри людей. Ми провели атестацію прокурорів Генеральної прокуратури та створили Офіс Генерального прокурора...