27 травня 2020, 14:08

Публічні війни між керівниками державних інституцій повертаються?

Другий день Україна та її міжнародні партнери спостерігають за публічною війною між Генеральним прокурором та його заступником – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Формальним приводом для публічної війни між керівниками прокуратури стало закриття провадження щодо Рената Кузьміна прокурорами САП.

Проте реальною причиною такої дивної непроцесуальної комунікації між двома топ-прокурорами (нагадаю, Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає можливості спілкування між прокурорами у вигляді публічних відеозвернень) є відсутність реальних результатів роботи Генерального прокурора протягом майже трьох місяців на посаді і, як наслідок – необхідність призначити винуватих у власних провалах.

Подібна комбінація уже одного разу була реалізована Іриною Венедиктовою на посаді в.о. Директора Державного бюро розслідувань – тоді показати результат заважали прокурори Офісу Генерального прокурора. Нині ж, коли Венедиктова змінила посаду – показати результат їй вже заважають прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Саме тому, напередодні звіту Генерального прокурора у парламенті і виникла необхідність терміново призначити винуватих у власних невдачах.

А оскільки призначити винуватим у більш ніж двомісячному блокуванні "трешової" підозри п'ятому президентові України власного авторства Ірина Венедиктова могла тільки себе, було знайдено "вихід" – цілеспрямована дискредитація державної інституції та колективу прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Цілком очевидно, що якби Генеральний прокурор переслідувала на меті досягнення результату – вона би не дестабілізувала роботу САП відеозвинуваченнями. Від цього прокурори краще працювати не стануть, а суди не почнуть розглядати справи швидше. Для того щоб зрозуміти стан справ у САП достатньо діяти відповідно до закону, організувавши проведення аудиту САП. Для того щоб покращити ситуацію у САП необхідно приймати рішення відповідно до результатів аудиту.

Сподіваюсь керівництво прокуратури одумається та зупиниться у подальших спробах руйнувати державні інституції на користь власних амбіцій зберегтись на посаді за будь-яку ціну.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ви контролюєте конфлікти інтересів чи досі вірите в чудо?

НАЗК оприлюднило результати моніторингу конфлікту інтересів та перевірок державних підприємств за перше півріччя 2026 року Національне агентство з питань запобігання корупції поінформувало про результати моніторингу виконання законодавства про запобігання конфлікту інтересів...

Яких помилок уникати малому та середньому бізнесу для попередження шахрайства та корупції? 5 порад від AZONES

Для більшості малих і середніх підприємств закон не встановлює обов'язку мати окрему антикорупційну програму або комплаєнс-підрозділ. Але це не означає, що в такого бізнесу немає корупційних та шахрайських ризиків...

Міф: Китай ефективний у боротьбі з корупцією тому, що розстрілює хабарників

Це один із найбільш поширених міфів у нашому антикорупційному інформпросторі – треба боротись з корупцією як в Китаї – розстрілювати хабарників на великому стадіоні...

Спекотний липень 2025-го. Погляд на кризу рік потому

Події липня 2025 року, коли політичні еліти намагались зруйнувати незалежність антикорупційної інфраструктури, показали, що інституційна незалежність НАБУ та САП в Україні є реальною, але не є незворотною...

Держава забула про доброчесність бізнесу. Новий Уряд має це виправити.

Держава забула про доброчесність бізнесу. Новий Уряд має це виправити Після відставки Уряду, законопроекти подані на розгляд парламенту, але не схвалені ним у першому читанні, повертаються для перевнесення новим складом Кабінету Міністрів...

Реконструкція як інституційний тест: роль бізнесу у відновленні України

Реконструкція України має розглядатися не лише як процес фізичного відновлення зруйнованої інфраструктури, а й як можливість перегляду правил взаємодії між державою, бізнесом і міжнародними партнерами...