3 червня 2021, 18:27

Закон про боротьбу з олігархами – паперовий тигр.

Замість системних реформ у сфері правосуддя, законодавства про монополії, посилення незалежності медіа та захисту журналістів, замість удосконалення, а не нищення антикорупційного законодавства, українцям пропонують чергову імітацію боротьби з новими "класовими ворогами" – "олігархами".

Перше, що кидається в очі – законопроект дає нові інструменти президентові – вішати клеймо олігарха, обмежувати олігархів у контактах з чиновниками та політиками, брати участь у приватизації та змушувати подавати декларації передбачені антикорупційним законом для чиновників. Щоправда, одночасно фракція президента нищить у парламенті саму систему декларацій та скасовує кримінальну відповідальність за неподання декларації (https://www.facebook.com/678864536/posts/10158285237809537/?d=n).

З іншого боку, ці інструменти впливу на олігархів схожі на паперового тигра. Вони небезпечні тільки на вигляд, а насправді – і не страшні, і не ефективні.

Друге, що спадає на думку, – законопроект є свого роду недозаконом про лобіювання – адже намагається обмежити та "засвітити" контакти чиновників та політиків з бізнесом.

Проте механізм запобігання та покарання за такий конфлікт інтересів у законопроекті настільки примітивний, що він звісно не сприйматиметься серйозно тими, на кого спрямований. Суворість закону у нас завжди компенсується необов'язковістю чи неможливістю його виконання. Формулювання у законопроекті нечіткі та дозволятимуть маніпулювати законом як президентові, так і потенційним олігархам. І крапку в таких спорах ставитиме суд.

А який в Україні суд – всі у нас і так знають. Суд у нас може внести до реєстру олігархів і президента з усім його офісом та РНБОУ.

Тому в інтересах як президента, так і олігархів все таки зробити реальну судову реформу, а не створювати законодавчих франкенштейнів.

Окрім цього, я би порадив президенту:

- деполізувати прокуратуру та ДБР, дати можливість очолити ці органи професіоналам, які є незалежними від політичних впливів та віддалені від бізнесу, у т.ч олігархів;

- дати можливість провести у максимально короткий строк незалежний конкурс на посади керівників антикорупційної прокуратури, НАБУ, Бюро економічної безпеки;

- посилити НАЗК у боротьбі з політичною корупцією;

- запровадити електронний реєстр конфліктів інтересів у народних депутатів та позбавляти їх мандата за лобіювання інтересів, зокрема, олігархів;

- посилити відповідальність за торгівлю впливом (а це і є незаконне лобіювання), увести кримінальну відповідальність за конфлікт інтересів, який призвів до збагачення, у т.ч. олігархів.

Крім того, президент міг би запитати у генеральної прокурорки чому вона сприяє переховуванню від українського правосуддя одного із олігархів, а також віддати в руки американського правосуддя іншого впливового олігарха.

Навіть цей невеликий перелік дій принесе значно більше користі кожному українцеві, аніж бутафорні закони про боротьбу з черговим вселенським злом.

powered by lun.ua

Податкова амністія – мир палацам, війна – хатам

Вчора парламент ухвалив закон про податкову амністію. Ще коли Зеленський не був президентом, я переконував його, що це погана ідея. Закон передбачає добровільне декларування доходів, з яких не сплачені податки та наступне посилення податкового контролю за сплатою податків...

Закон про боротьбу з олігархами – паперовий тигр.

Замість системних реформ у сфері правосуддя, законодавства про монополії, посилення незалежності медіа та захисту журналістів, замість удосконалення, а не нищення антикорупційного законодавства, українцям пропонують чергову імітацію боротьби з новими "класовими ворогами" – "олігархами"...

Публічні війни між керівниками державних інституцій повертаються?

Другий день Україна та її міжнародні партнери спостерігають за публічною війною між Генеральним прокурором та його заступником – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури...

Зеленський перетворюється на Порошенка?

Однією із найбільших проблем президента Петра Порошенка було те, що він часто говорив неправду. Особливо прикро це було чути від наших іноземних партнерів...

Незалежного прокурора не можна примусити. Його можна лише звільнити.

Я не знаю, яке буде рішення парламенту, але користуючись нагодою хочу звернутися до людей, до кожного українця. 28 років українська прокуратура була інструментом тиску та політичних репресій...

Чому важлива міжнародна підтримка в реформі прокуратури?

Починаючи з осені 2019 року ми змінюємо прокуратуру та робимо її прозорою, зрозумілою та вартою довіри людей. Ми провели атестацію прокурорів Генеральної прокуратури та створили Офіс Генерального прокурора...