Ярослав Мудрий як приклад для сьогоднішніх керманичів
Сьогодні, 5 березня за церковним православним календарем день пам'яті святого благовірного князя Ярослава Мудрого. Нажаль, у вирі політичних баталій, які ще в нас не вщухають, мало хто згадає цю непересічну і без сумніву видатну постать нашої давньої історії. Занадто багато століть нас віддаляє від києво-руського суспільства ХІ ст. і від таких знакових постатей як рівноапостольні Ольга і Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Володимир Мономах, Данило Галицький та ін.
На одному із моїх блогів висловлювалася думка про те, що ідеологія Київської Руси в будівництві нашої сучасної української державності останнім часом мало була затребувана. І це є велика помилка, бо якраз історія Давньої Русі й постаті, які її творили, можуть об'єднати наш роз'єднаний народ.
Ми всі нещодавно були свідками того, як у телепроекті "Великі Українці" переміг Ярослав Мудрий, об'єднавши всіх роз'єднаних, а це означало, що в нашого народу є запит на такі постаті, які можуть слугувати прикладом для зцементування нашої роз'єднаної країни.
Передбачую я і коментарі. Хтось відразу згадає О. Бузину, який у своїй "історії" називає Ярослава Мудрого "покровителем кілерів". Можливо комусь моє писання покажеться занадто скучним на тлі незатухаючих політичних баталій. Але ніхто не може заперечити того, що Ярослав Мудрий – приклад гідний для наслідування сучасними владоможцями...
Взяти собі св. кн. Ярослава Мудрого за приклад – це означає придбати, а на церковній мові "стяжати", чесноти провідної верстви тодішнього києво-руського суспільства – шляхетність, мудрість, мужність і благородство.
Святий благовірний княже Ярославе моли Бога за нас!
І додай нам мудрості й благородства не осуджувати брата мого. Амінь!
Молитва святого Єфрема Сиріна, яку кілька разів за богослужінням перед Царськими вратами у дні святого і великого посту в храмі виголошує священик з земними поклонами:
"Господи і Владико життя мого. Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів'я не дай мені.
Духа ж чистоти, смиренномудрості, терпіння і любові, даруй мені, рабу Твоєму.
Так, Господи, Царю, даруй мені бачити провини мої І НЕ ОСУДЖУВАТИ БРАТА МОГО.
Бо Ти Благословен єси на віки віків. Амінь!"
P.S. У ці дні наш літописець рівно 956 років тому записав: "Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість".
Між іншим у православних церковних календарях УПЦ Київського Патріархату і УПЦ Московського Патріархату пам'ять святого благовірного князя Ярослава Мудрого відзначається в один день – 5 березня
- Зображення св. князя Ярослава Мудрого з колекції портретів Київської Духовної Академії і Семінарії УПЦ Київського Патріархату
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.