Криза в енергетиці країни
Криза в енергетиці країни.
Ми ці слова перманентно чуємо з перших кроків нашої Незалежності.
Нас і віяльно відключали, і газ перекривали, і морозами лякали, і до чого тільки ми не готувались...
А ще був Чорнобиль. За 5 років до Незалежності. І це так само про нас.
Та нинішня криза атипова. Як пневмонія від коронавірусу.
Цього разу у нас профіцит. Нема куди подіти енергію. І виявляється, це не менше "зло", ніж дефіцит.
Енергії в країні більшає, а ми традиційно... Здогадались? Так, біднішаємо. Парадокс.
Звісно, ми, українці, вміємо знаходити вихід з найскрутніших ситуацій. Але набагато краще у наших керманичів виходить знаходити туди вхід.
Якщо не вдаватись глибоко в те, що пропонується, як вирішення проблеми, то зовсім простими словами: давайте вимкнемо і навіть заборонимо подальшу розбудову Чистої енергетики та Зеленої економіки, бо вони "дорогі", а ми "країна бідна".
Давайте заборонимо Майбутнє, бо минуле дешевше, і не треба нічого такою "важкою кров'ю" перебудовувати, модернізовувати, творити.
Українці звикли бути залежними. І від північного сусіда. І від диктату олігархів. І від "обіймів" монополій. І від дурості власної влади.
Нічого страшного, ще потерплять.
Та скільки ж можна?
Ми вже почали рух до майбутнього України на Чистій енергії. Іншого шляху вперед не існує. Альтернатива – це тупцювання на місці, коли у вас великі запаси вуглеводнів (не наш випадок), або шлях в минуле (те, що пропонують зараз нам).
"Зелений тариф" – це болісна ціна за "роди" новітньої енергетики. Щоб почались зміни, за це часто доводиться платити, і це не "технологія українських олігархів та бюрократів", це світова практика! Звичайно в українських реаліях на цю тему "поналипало" багато нечистот. "Клюєвщина" увійде в підручники по корупції. Разом з "Роттердамом Плюс" та спробою денаціоналізації Привату суддєю Вовком (я не сварюсь, то таке прізвище).
Тим не менш навіть зараз безвиході нема.
Просто є шляхи, які багатьом не сподобаються.
Не забороняти, а розвивати. Не калічити, а дарувати здоров'я та життя.
Бо чим мутніше та темніше, тим легше "мутити" та "темнити".
А в тіні минулого це завжди простіше, ніж в світлі майбутнього.
Ми не маємо відмовлятись від нашого Майбутнього – Майбутнього України на чистих джерелах.
І вихід є.
Мій текст суто емоційний, але існує реальна експертиза можливостей подолання кризи та напрямків подальшого поступу до Чистого Майбутнього.
З одним з таких комплексних рішень можна ознайомитись в професійній аналітиці мого друга, засновника ГО "Центр розвитку Бессарабії", члена асоціації Глобал 100 Ре Україна, Віктора Куртєва – https://www.facebook.com/viktor.kurtev.355/posts/2877957495632793
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
