Як менеджера Фірташа врятують від Антикорсуду
29 травня Україна швидше за все дізнається про перший виправдувальний вирок Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться про фінішну пряму у справі Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК), розгляд якої тягнувся в судах майже 3 роки.
Комбінатом фактично керує олігарх-утікач Дмитро Фірташ – 49% акцій належить його компанії "Толексіс трейдинг лімітед", а 51% – державі. Ми неодноразово писали про затягування справи прокурорами САП та її перекидання із суду в суд. Тепер же залишився фінальний акорд – почути вирок.
Проте від самого початку слухання справи в суді йде до того, що вирок не буде справедливим.
Так, саме підзвітний Фірташу менеджмент в особі директора підприємства Володимира Сивака попався на розтраті близько 500 млн грн, виділених компанією олігарха на модернізацію ЗТМК. Договір про заснування ЗТМК передбачав, що приватній компанії Фірташа передадуть усе майно заводу, за умови виділення ним грошей на оновлення комбінату. Гроші виділили, але модернізація не відбулася, бо їх майстерно вивели.
І ці майже 500 млн грн – не просто гігантська сума. До прикладу, це 12 частина коштів, які виділили МОЗ на ліки для важкохворих українців.
У разі виправдання вироку у цій справі, підкріпленого ще рішенням Верховного суду в господарській справі щодо ЗТМК, Фірташ і надалі зможе наживатися на українському комбінаті. Не кажучи вже ні про яке покарання за багатомільйонну схему.
Здавалося б, доказів у слідства було більш ніж достатньо, але... Замість адекватного розслідування і судового процесу у справі почалося цілковите зливання.
По-перше, після завершення НАБУ досудового розслідування, прокурори САП усупереч законодавству скерували справу до Печерського райсуду Києва.
Ми публічно попереджали, що суд може відмовитися від розгляду справи через порушення підслідності, але дарма. Вона провалялася у Печерському суді 8 місяців, після чого суд відмовився її розглядати. Фігурантам справи ЗТМК це дало найцінніше – час.
По-друге, одним із головних доказів була банківська виписка, яка засвідчує, що Сивак витратив майже півмільярда гривень, призначених на модернізацію, далеко не за призначенням. Однак прокурори САП цей доказ суду не надавали, аж поки Центр протидії корупції їм про це не "нагадав".
По-третє, у ході судового розгляду одна із суддів Нінель Марченко заявляла, що представник ЗТМК на прізвище Шостак пропонував їй 50 тисяч доларів хабара за виправдання Сивака. Враховуючи ймовірну упередженість інших двох суддів, прокурори САП намагалися відвести всю колегію суду від розгляду справи Сивака. Проте їм двічі відмовили.
Це буде один з перших вироків у справах НАБУ/САП. На превеликий жаль, ця справа якракраво демонструє як непрофесійність прокурорів, так і неспроможність чинної судової системи приймати рішення в умовах неупередженості. Адже сам факт інформації про пропозицію хабара суду ставить під сумнів будь який вирок у цій справі.
Звісно, що САП могла б подати апеляцію одразу вже в новостворений Вищий антикорупційний суд (ВАС), на що ми й сподівалися, але почне він працювати лише у вересні, тому ризик, що директор ЗТМК не понесе відповідальності за розтрату півмільярда гривень, зростає ще більше.
Однак, якщо Апеляційний суд Запорізької області не встигне розглянути скаргу до початку вересня, то справу передадуть до апеляційної палати ВАС, сформованої з суддів, вибраних на прозорому конкурсі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
